Відповідно до поставлених завдань у 2015 році в контексті виконання колективної теми «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» співробітниками відділу початкової освіти було:

• розроблено дидактико-методичні засади моделювання уроку як основної організаційної форми навчання в контексті компетентнісного підходу; теоретичні засади моделювання компетентнісно орієнтованих уроків української мови, навчання грамоти (читання) першокласників, літературного читання, математики з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності; способів організації графіко-орфографічної навчальної діяльності молодших школярів  на уроках української мови і навчальної взаємодії учнів на уроках з предмета «Я у світі»; теоретично обґрунтовано параметри моделювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання;
• охарактеризовано дидактичну сутність організаційних форм навчання у початковій школі (урок, екскурсія, самостійна робота),  потенціальні можливості яких щодо формування ключових і предметних компетентностей відкриваються у комплексному застосуванні шляхом цілеспрямованого створення освітнього простору молодших школярів;
• побудовано дидактичні моделі, а саме: уроків літературного читання із ознайомлення  учнів 2-4 класів із життям і творчістю видатних українських письменників, в основу яких покладено сукупність дидактико-методичних положень (система уроків як структурно-функціональна цілісність; цілепокладання як інструмент компетентнісного підходу; варіативність формулювання тем і очікуваних результатів з урахуванням готовності класу і наявних навчальних ресурсів); уроків літературного читання: опрацювання художніх науково-пізнавальних тестів та роботи з дитячою книжкою і з інформацією, які ґрунтуються на комунікативно-діяльнісному, логіко-інформаційному підходах і технологіях поетапного опрацювання текстів, діалогової взаємодії; уроків читання в період навчання грамоти з комбінуванням різних форм навчального процесу – загальних (індивідуальна, парна, групова, колективна, фронтальна), зовнішніх (урок, гра, екскурсія тощо) і внутрішніх, що визначаються за основною метою певного заняття; базову модель уроку української мови, яка охоплює компетентнісно орієнтовані цілі, модульну структуру, діагностування результатів навчальної діяльності, рефлексію і  є основою для побудови варіативних моделей різних типів уроків; уроків математики з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності, в яких враховано специфіку зовнішньої та внутрішньої структури уроків різних, а також моделі навчальної взаємодії школярів на уроках з предмета «Я у світі» з огляду на їх відповідність завданням формування складників соціальної компетентності учнів: пізнавальної, поведінкової, ціннісно-особистісної, діяльнісно-рефлексивної і  способів формування графіко-орфографічних умінь учнів початкових класів; дидактичний конструктор освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання;
• розроблено й розпочато реалізацію методик формувальних експериментів із підтем дослідження з метою визначення ефективності побудованих моделей; підготовлено програми і проведено семінари з підготовки педагогів до роботи в експериментальному режимі;
• виявлено резерви уроку (як провідної у класно-урочній системі навчання організаційної форми) щодо формування в учнів ключових і предметних компетентностей, що полягають в урахуванні у процесі його моделювання інваріантних складників (визначення мети з урахуванням часового діапазону опрацювання матеріалу і вимог до навчальних досягнень учнів; алгоритм розроблення модулів базових етапів структури уроків залежно від їх мети і очікуваних результатів; функції етапів оцінювання і рефлексії) і варіативних (зміст; розгорнутість організаційного етапу, зважаючи на його модульну структуру; мотиваційний супровід учіння; індивідуалізація навчальної взаємодії; способи діагностування результатів навчальної діяльності і рефлексії), а також оптимізації функцій внутрішньої структури уроку: підвищення ролі суб’єктності учіння, поєднання форм навчальної взаємодії, зміна позиції учня в ситуаціях оцінювання не тільки результату, а й в процесі учіння, активізація пріоритетних для кожного навчального предмета видів діяльності;
• обґрунтовано методичні підходи до застосування варіативних організаційних форм у процесі навчання (комунікативно-діяльнісний, логіко-інформаційний тощо); розроблено методики упровадження способів навчальної взаємодії і формування графіко-орфографічних умінь молодших школярів та інструментарій застосування експериментальних моделей (методичні рекомендації щодо упровадження варіативних і алгоритми побудови варіативних моделей на основі базових;
• узагальнено якісні результати формувального експерименту які засвідчили, що модернізація уроку як основної форми організації навчального процесу в класно-урочній системі навчання, інших організаційних форм навчання та способів навчальної взаємодії, що спостерігається у процесі упровадження експериментальних матеріалів, сприяє оптимізації навчального процесу в початковій школі на засадах компетентнісного підходу, забезпеченню його результативності; побудовані моделі є для вчителів експериментальних шкіл орієнтиром організації навчальної діяльності молодших школярів на компетентнісних засадах; в експериментальних класах збільшується кількість уроків, на яких використовують компетентнісно орієнтовані методи, прийоми, суб’єкт-суб’єктні способи організації навчальної взаємодії; гнучкість запропонованих моделей дозволяє вчителям-експериментаторам адаптувати їх до контингенту учнів і свого індивідуального стилю; підготовлений методичний супровід упровадження моделей сприяє удосконаленню змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищенню кваліфікації педагогів, що беруть участь в експерименті;
• результати дослідження реалізовано у низці нормативних документів, до підготовки яких долучались співробітники відділу, а саме: зміни до навчальних програм для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів; орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань для проведення ДПА у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 н. р.; інструкція щодо заповнення класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів і методичні рекомендації до ведення класного журналу в початковій школі; план Заходів щодо реалізації «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»; методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах; Інструктивно-методичні листи МОН України щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів; методичні рекомендації до нового навчального року 2015/2016; Концепція розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 р. щодо основних напрямів реформування початкової освіти; проекти Концепції української школи (12-річна школа) і Концепції сучасного підручника.

Експериментальна робота проводилась у базових експериментальних школах відділу: ЗОШ № 3 (Андрусенко І. В., Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Мартиненко В. О., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.) і ЗОШ № 4 . (Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Листопад Н. П.) м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл, ЗОШ №2 м. Бровари (Бібік Н. М., Прищепа О. Ю., Савченко О. Я.), ЗОШ №1 м. Білогородка (Листопад Н. П.), Ліцеї міжнародних відносин №51 м. Києва (Цимбалару А. Д.), ЗОШ № 1 м. Українка (Савченко О. Я.).

Апробація результатів досліджень здійснювалася шляхом участі співробітників відділу у 3 міжнародних (м. Миколаїв, м. Київ, м. Ізмаїл), 9 всеукраїнських (м. Переяслав-Хмельницький, м. Київ, м. Глухів, м. Черкаси, м. Херсон, м. Чернігів, м. Кузнецовськ), 3 регіональних (м. Київ,) науково-практичних конференціях, 12 науково-методичних семінарах і вебінарах, 1 з яких міжнародний (м. Київ, м. Боярка, м. Білогородка, м. Коростень, м. Пирятин, м. Суми, смт Білогородка і смт Макарів Київської області), 2 круглих столах (м. Київ, м. Боярка,), 1 педагогічних читаннях (м. Київ), а також 1 методичній сесії (м. Ірпінь) та методичних об’єднаннях, зустрічах із учителями (м. Київ, м. Херсон, м. Луцьк) та інших заходах.

Опубліковано 27 наукових статей, в т.ч. 19 статей у фахових виданнях обсягом 14,5 д. ар., 10 тез (1,0 д. ар.).

У роботах висвітлено теоретичні засади розв’язання проблеми дослідження;  обґрунтовано методичні підходи до застосування варіативних організаційних форм у процесі навчання молодших школярів; охарактеризовано експериментальні моделі і подано методичній інструментарій їх упровадження. Підготовлені матеріали призначені для використання у навчально-виховному процесі початкової школи, у системі післядипломної та вищої педагогічної освіти з метою розширення діапазону організаційних форм, способів організації навчальної взаємодії на уроках і методики їх моделювання на засадах компетентнісного підходу, підвищення професійної к