Думка науковців
З часу прийняття першої Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи) 2001 р. у шкільній освіті відбулися суттєві зміни, але очевидною є потреба її модернізації.
Вкажемо окремі проблеми, які безпосередньо впливають на якість функціонування і перспективного розвитку початкової школи.
- Першорядного значення, з нашого погляду, набуває досягнення реального доступу молодших школярів до здобуття якісної початкової освіти. Ця відома проблема особливо загострилася в останні роки через великі відмінності між школами, які територіально соціально і демографічно працюють у різних умовах. Децентралізація бюджету,реальна відсутність дошкільної підготовки багатьох дітей, ущільнення мережі шкіл, внутрішня міграція створюють великі ризики для здобуття якісної початкової освіти усіх дітей, яка є коренем школи, її основні функції не перебирає на себе основна школа.
- У сільській місцевості, де на кінець 2014 року функціонувало 12,7 тис. шкіл, у яких навчалося 1млн. 375 тис. учнів, якість освіти все давно не витримує конкуренції із міськими школами ( про це свідчать результати ЗНО, відсутність школярів в олімпіадному русі та ін.). Початкова школа стала виключно малочисельною, а через це поглибились потреби узаконення інших форм навчання, штатних розписів, створення іншого середовища, слід науково підтримувати альтернативні педагогічні системи.
- Дослідження науковців Інституту психології НАПН України і Інституту гігієни НАМН України показують різке розширення діапазону індивідуальних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Значно збільшилась кількість дітей, які потребують особливої і тривалої уваги педагогів, психологів, логопедів, соціальної і медичної підтримки. До цього виклику початкова школа підготовлена лише частково.
3. В умовах варіативності вибору навчальних програм і конструювання підручників особливої відповідальності і професіоналізму вимагає оптимізація змісту, (скорочення, переструктурування); розроблення методичного супроводу і моніторингу ефективності якості навчального ресурсу.
Ця надзвичайно складна проблема поки що не набула системного наукового розгляду, діюча процедура відбору підручників і методичного забезпечення розбалансована, оскільки надійного інструментарія оцінювання якості ще не створено.
4. Глибинний характер очікуваних змін в освіті передбачає випереджувальні зміни у підготовці майбутніх учителів для початкової школи, а також інші підходи до перенавчання працюючих педагогів. Це питання залежатиме від тривалості початкової освіти, її внеску в базовий етап.
На жаль, попередні концепції і нормативи модернізацій шкільної освіти не підкріплювались розрахунками щодо їх вартості і, що найважливіше,—зміною матеріального становища педагогів і засобів перебудови навчально-розвивального середовища, яке є обов’язковим суб’єктом якості освіти.
Ці та інші проблеми безумовно, вимагають концептуальних напрацювань.
Запропонований проект концепції початкової освіти, з нашого погляду, не враховує належним чином виклики часу і містить низку принципово хибних положень.
- Початкова ланка не є автономною, тому вважаємо, що створювати і обговорювати треба таку концепцію, де відображено цілісний контур усієї школи. Тим більше, що ціннісні підходи до розвитку шкільної освіти мають бути єдині, це забезпечуватиме наступність етапів навчання, несуперечливість методологічних засад розвитку школи.
- Концепція повинна мати методологічний і дидактико-управлінський формат, тому тут не потрібні проект Базового навчального плану, кількість годин на виховну роботу, навантаження вчителя, кількість учнів у класі та інші нормативні положення. Підкреслимо, що Базовий навчальний план—ядро державного стандарту разом із характеристикою освітніх галузей; він є обов’язковою частиною Національних курикулумів у країнах ЄС.
- Вміщений проект Базового навчального плану є хибним. Виводити із інваріантної частини плану галузь мистецтво неприпустимо, адже це засіб сенсорного, творчого, загальнокультурного розвитку дітей, їх улюблений вид діяльності. Принагідно зазначимо, що у країнах ЄС у молодших класах мистецтво має, як правило, 2 години, а у деяких країнах і 3. Наприклад, в Англії—1 год. музики і 2 год. мистецтво і дизайн.
Необґрунтованою є запропонована у плані наскрізна інтеграція. Хоча це відомий у педагогіці напрям, його методична реалізація протягом ХХ ст. і зараз має як позитивні, так і негативні приклади.
Відомі різні види інтеграції у навчанні: тематична, процесуальна, у межах однієї галузі, міжгалузева. Поширені у сучасній початковій школі інтегровані заняття, інтегровані уроки, проекти, активно використовуються міжпредметні зв’язки.
Науковою і методичною проблемою залишається технологічна реалізація ідеї, що саме має бути об’єктом інтеграції, яких рівнів сформованості предметних компетентностей можна очікувати у випускників початкової школи, що навчатимуться в умовах наскрізної інтеграції.
Які межі інтеграції у методиці таких предметів як математика, українська мова?
Як суцільне інтегроване навчання позначиться на готовності дітей до предметного навчання у 5 класі?
- Принципово неправильно вважати завданням початкової школи поглиблене вивчення предметів. Варіативну частину БП краще використати для індивідуальної роботи, краєзнавства, дослідницьких проектів тощо.
- Дивуємось запропонованим інноваціям в оцінюванні навчальних досягнень учнів. На чому ґрунтуються переваги оцінювання учнів шляхом застосування предметних таблиць і літерами? Наша пропозиція надати перевагу у початковій школі вербальному оцінюванню, бальне вводити поступово з 3 класу, впроваджуючи на всіх уроках навчання дітей самоконтролю, самооцінці, рефлексивним судженням. В країнах ЄС інновацією в оцінюванні вважається впровадження формувального оцінювання, коли учень стає суб’єктом контролювальної діяльності. Цей напрям треба нам науково опрацювати і впроваджувати.
Отже, вважаємо, що запропонований проект Концепції не містить обґрунтованих орієнтирів для модернізації початкової освіти в контексті сучасних викликів. Рекомендуємо після надходження відгуків провести його широке обговорення за участю фахівців з різних освітніх галузей, дошкільників, психологів, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, ОІППО.
О.Я. Савченко
Н.М. Бібік, академіки НАПН України
|