Лабораторія початкової освіти

Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2016 році

argentina1394 — Mon, 19 Dec 2016 09:58:16 GMT

Відповідно до поставлених завдань у 2016 році в контексті виконання колективної теми «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» співробітниками відділу початкової освіти було:

здійснено кількісно-якісний аналіз результатів формувального експерименту, зокрема, перевірки ефективності побудованих моделей: уроків літературного читання з ознайомлення учнів 2-4 класів із життям і творчістю видатних українських письменників з урахуванням інваріантних і варіативних складників моделювання уроку (Савченко О. Я.); уроку української мови, що охоплює компетентнісно орієнтовані цілі, модульну структуру, діагностування результатів навчальної діяльності і рефлексію (Пономарьова К. І.), уроків літературного читання, які ґрунтуються на комунікативно-діяльнісному, логіко-інформаційному підходах і технологіях поетапного опрацювання текстів та діалогової взаємодії учнів з текстом, автором твору, його героями (Мартиненко В. О.); уроків читання різних типів в період навчання грамоти (Вашуленко О. В.); з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності (Листопад Н. П.); навчальної взаємодії на уроках з предмета «Я у світі» (Бібік Н. М.); способів формування графіко-орфографічних умінь учнів (Прищепа О. Ю.); форм організації екологічної діяльності на уроках природознавства (Андрусенко І. В.) та дидактичного конструктора освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання (ЦимбаларуА.Д.);
узагальнено результати експериментальної роботи, які засвідчили, що модернізація уроку як основної форми організації навчального процесу в класно-урочній системі навчання, інших організаційних форм навчання та способів навчальної взаємодії, що спостерігається під час упровадження експериментальних матеріалів, сприяє оптимізації навчального процесу в початковій школі на засадах компетентнісного підходу, забезпеченню його результативності; побудовані моделі є для вчителів експериментальних шкіл орієнтиром організації навчальної діяльності молодших школярів на компетентнісних засадах; в експериментальних класах збільшується кількість уроків, на яких використовують компетентнісно орієнтовані методи, прийоми, суб’єкт-суб’єктні способи організації навчальної взаємодії; гнучкість запропонованих моделей дозволяє вчителям-експериментаторам адаптувати їх до контингенту учнів і свого індивідуального стилю; підготовлений методичний супровід упровадження моделей (алгоритми; методичні рекомендації; тощо) сприяє удосконаленню змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищенню кваліфікації педагогів, що беруть участь в експерименті; результати вимірювання особистісного розвитку учнів в експериментальних школах до і після упровадження експериментальних моделей засвідчили підвищення когнітивних результатів на 21%, покращення показників розвитку вміння вчитись – на 20%; розвитку пізнавальних можливостей – на 18%. Зокрема, учні експериментальних класів значно успішніше впоралися з виконанням контрольних робіт, призначених для перевірки предметних компетентностей з української мови: високий рівень продемонструвало 24,3% учнів експериментальних класів і лише 8,1% школярів у контрольних, достатній рівень відповідно 45,2% і 38,5%, середній рівень – 30,5% і 45,7%, початковий рівень – жоден учень в експериментальних класах і 7,7% в контрольних (Пономарьова К. І.);
за результатами опрацювання експериментальних даних виявлено утруднення учнів і вчителів у досягненні результатів компетентнісно орієнтованого навчання, основними серед яких є: недостатня підготовка педагогів до моделювання уроку на компетентнісних засадах; намагання застосовувати провідні методи і прийоми, форми організації навчальної діяльності учнів без урахування змісту навчального матеріалу, який має бути засвоєний учнями; труднощі під час визначення мети і завдань уроку у взаємозв’язку із запланованими кінцевими результатами; почасти відсутність індивідуального підходу до учнів з недостатнім рівнем розвитку певних навичок (Савченко О. Я, Мартиненко В. О.);
відповідно до виявлених утруднень відкориговано дидактичні і методичні аспекти експериментальних моделей, що знайшло відображення в аналітичних звітах про формувальний експеримент (Мартиненко В. О., Цимбалару А. Д., Пономарьова К. І., Андрусенко І. В.), а також навчальних (Пономарьова К. І., Листопад Н. П., Андрусенко І. В.) і методичних посібниках (Савченко О. Я., Бібік Н. М.);
теоретико-експериментальні результати дослідження узагальнено й презентовано в рукописах монографії «Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» (12 др. ар.) за науковою редакцією О. Я. Савченко (схвалена до друку Вченою радою Інституту педагогіки (протокол №10 від10 листопада 2016р.) і посібника «Організаційні форми навчання у початковій школі» (18 др. ар.) за науковою редакцією Бібік Н. М. (схвалений до друку Вченою радою Інституту педагогіки (протокол №11 від 01 грудня 2016р.), а також в наукових статтях і матеріалах конференцій;
упроваджено проміжні результати дослідження в експериментальних навчальних закладах, з якими укладено відповідні угоди, а також оприлюднено у статтях, розміщених в електронній бібліотеці НАПН України (на які станом на 08.11. 2016 зафіксовано 25042 скачування), виступах на конференціях, webконференціях, семінарах і webінарах тощо, інтерв’ю телеканалам «1+1» і «ICTV», на Освітньому порталі «Педагогічна преса» (від 12.01.2016р.), періодичному виданні «Освіта України» (№33-34 від 22 серпня 2016р.), у відеодайджесті (добірці відеозаписів презентації авторами експериментальних дидактичних моделей організаційних форм навчання з урахуванням специфіки навчальних предметів), що мають вільний доступ перегляду і скачування з сайтів відділу (станом на 08.11. 2016 зафіксовано 537 скачувань) й Інституту педагогіки, а також на сторінці відділу початкової освіти на Facebook (https://www.facebook.com/primaryeducationdepartment/), в You Tube (понад 6741 перегляд). Про якість упровадження результатів свідчать матеріали користувачів планової продукції, а також індекс цитування наукових праць співробітників (понад 3000). Найбільші показники у академіка Савченко О. Я., які становлять за кількістю цитувань – 1597, h-індекс становить – 17, і10-індекс – 31;
зібрано й узагальнено результати моніторингу впровадження проміжних результатів дослідження, відображених у відповідних довідках експериментальних закладів (7 загальноосвітніх навчальних закладів, 3 заклади післядипломної педагогічної освіти, 2 вищі педагогічні навчальні заклади), які засвідчили їх позитивний вплив на підвищення рівня професійної компетентності вчителів початкової школи, формування ключових і предметних компетентностей учнів, удосконалення навчально-виховного процесу, зокрема, створення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів і здібностей, всіх сфер розвитку особистості;
результати дослідження реалізовано у низці нормативних документів, до підготовки яких долучались співробітники відділу, а саме: Стратегія розвитку НАПН України на 2016-2020рр. (Савченко О. Я.); статі проекту Закону «Про освіту»: розділи «Загальна середня освіта», «Дошкільна освіта» (Савченко О. Я.); Національна доповідь про розвиток освіти в Україні: розділ «Державна освітня політика в загальній середній освіті», «Цінності загальної середньої освіти» (Савченко О. Я.); орієнтовні вимоги до проведення ДПА учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015-2016 н. р. (Наказ МОН України від 08.02.2016. № 94) (Цимбалару А. Д., Пономарьова К. І.); методичні рекомендації до нового 2016/2017 навчального року (Бібік Н. М., Цимбалару А. Д., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.); проектів Концепції української школи (12-річна школа) – розділ «Початкова освіта», Концепції сучасного підручника і Концепції загальної початкової освіти (Савченко О. Я., Бібік Н. М., Пономарьова К. І., Мартиненко В. О., Прищепа О. Ю., Листопад Н. П., Вашуленко О. В., Андрусенко І. В.); оновлені навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 05.08.2016 №948 «Про затвердження змін до навчальних програм 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів») (усі співробітники); орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів (Наказ МОН України від 19.08.2016 №1009 «Про внесення змін до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222») (Цимбалару А. Д.); методичні рекомендації до початку нового навчального року (Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах) (Цимбалару А. Д.); програми підготовки докторів філософії, третього (освітньо-наукового) рівня, за спеціальністю 013 «Початкова освіта» (усі співробітники).

Експериментальна робота проводилась у базових експериментальних школах відділу: ЗОШ № 3 (Андрусенко І. В., Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Мартиненко В. О., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.) і ЗОШ № 4 . (Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Листопад Н. П.) м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл, ЗОШ №2 м. Бровари (Бібік Н. М., Прищепа О. Ю., Савченко О. Я.), ЗОШ №1 м. Білогородка (Листопад Н. П.), ЗОШ № 1 м. Українка (Савченко О. Я.), Ліцеї міжнародних відносин №51 м. Києва (Цимбалару А. Д.).

Апробація результатів досліджень здійснювалася шляхом участі співробітників відділу у 7 міжнародних (м. Київ, м. Луцьк, м. Мозирь (Білорусь), м. Ізмаїл, м. Ніжин), 4 всеукраїнських (м. Київ, м. Нікополь, м. Глухів, м. Одеса), 3 регіональних (м. Київ, м. Нікополь, м. Херсон) науково-практичних конференціях, 18 науково-методичних семінарах і webінарах, 1 з яких міжнародний (м. Київ, м. Боярка, м. Львів, м. Луцьк, м. Хмельницький, м. Івано-Франківськ, м. Вінниця, м. Рівне, м. Суми, м. Полтава, м. Пирятин, м. Дніпро), 1 круглому столі (м. Дніпро), 1 педагогічних гостинах (с. Березова Рудка Пирятинського р-ну, Полтавської обл.), а також 1 нараді за участі заступника Міністра освіти і науки України (м. Дніпро) та 2 школах учителів та аспірантів і докторантів (м. Київ, м. Скадовськ) та інших заходах.

Опубліковано 31 наукову статтю, в т.ч. 13 статей у фахових виданнях обсягом 16,5 д. ар., 20 тез (2,0 д. ар.).

У роботах висвітлено теоретичні засади розв’язання проблеми дослідження; обґрунтовано методичні підходи до застосування варіативних організаційних форм у процесі навчання учнів початкової школи; охарактеризовано експериментальні моделі і подано методичній інструментарій їх упровадження. Підготовлені матеріали призначені для використання у навчально-виховному процесі початкової школи, у системі післядипломної та вищої педагогічної освіти з метою розширення діапазону організаційних форм, способів організації навчальної взаємодії на уроках і методики їх моделювання на засадах компетентнісного підходу, підвищення професійної компетентності вчителів початкової школи.

ВАРІАТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

argentina1394 — Mon, 14 Nov 2016 12:10:51 GMT

Шановні колеги!
Раді повідомити вам, що матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "ВАРІАТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ", яка відбулася 19 квітня 2016 року, знаходяться у відкритому доступі. Ознайомитися з ними ви можете за посиланням:
http://www.ex.ua/839843727208

Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2015 році.

argentina1394 — Tue, 05 Apr 2016 08:34:11 GMT

Відповідно до поставлених завдань у 2015 році в контексті виконання колективної теми «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» співробітниками відділу початкової освіти було:

розроблено дидактико-методичні засади моделювання уроку як основної організаційної форми навчання в контексті компетентнісного підходу; теоретичні засади моделювання компетентнісно орієнтованих уроків української мови, навчання грамоти (читання) першокласників, літературного читання, математики з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності; способів організації графіко-орфографічної навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови і навчальної взаємодії учнів на уроках з предмета «Я у світі»; теоретично обґрунтовано параметри моделювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання;
охарактеризовано дидактичну сутність організаційних форм навчання у початковій школі (урок, екскурсія, самостійна робота), потенціальні можливості яких щодо формування ключових і предметних компетентностей відкриваються у комплексному застосуванні шляхом цілеспрямованого створення освітнього простору молодших школярів;
побудовано дидактичні моделі, а саме: уроків літературного читання із ознайомлення учнів 2-4 класів із життям і творчістю видатних українських письменників, в основу яких покладено сукупність дидактико-методичних положень (система уроків як структурно-функціональна цілісність; цілепокладання як інструмент компетентнісного підходу; варіативність формулювання тем і очікуваних результатів з урахуванням готовності класу і наявних навчальних ресурсів); уроків літературного читання: опрацювання художніх науково-пізнавальних тестів та роботи з дитячою книжкою і з інформацією, які ґрунтуються на комунікативно-діяльнісному, логіко-інформаційному підходах і технологіях поетапного опрацювання текстів, діалогової взаємодії; уроків читання в період навчання грамоти з комбінуванням різних форм навчального процесу – загальних (індивідуальна, парна, групова, колективна, фронтальна), зовнішніх (урок, гра, екскурсія тощо) і внутрішніх, що визначаються за основною метою певного заняття; базову модель уроку української мови, яка охоплює компетентнісно орієнтовані цілі, модульну структуру, діагностування результатів навчальної діяльності, рефлексію і є основою для побудови варіативних моделей різних типів уроків; уроків математики з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності, в яких враховано специфіку зовнішньої та внутрішньої структури уроків різних, а також моделі навчальної взаємодії школярів на уроках з предмета «Я у світі» з огляду на їх відповідність завданням формування складників соціальної компетентності учнів: пізнавальної, поведінкової, ціннісно-особистісної, діяльнісно-рефлексивної і способів формування графіко-орфографічних умінь учнів початкових класів; дидактичний конструктор освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання;
розроблено й розпочато реалізацію методик формувальних експериментів із підтем дослідження з метою визначення ефективності побудованих моделей; підготовлено програми і проведено семінари з підготовки педагогів до роботи в експериментальному режимі;
виявлено резерви уроку (як провідної у класно-урочній системі навчання організаційної форми) щодо формування в учнів ключових і предметних компетентностей, що полягають в урахуванні у процесі його моделювання інваріантних складників (визначення мети з урахуванням часового діапазону опрацювання матеріалу і вимог до навчальних досягнень учнів; алгоритм розроблення модулів базових етапів структури уроків залежно від їх мети і очікуваних результатів; функції етапів оцінювання і рефлексії) і варіативних (зміст; розгорнутість організаційного етапу, зважаючи на його модульну структуру; мотиваційний супровід учіння; індивідуалізація навчальної взаємодії; способи діагностування результатів навчальної діяльності і рефлексії), а також оптимізації функцій внутрішньої структури уроку: підвищення ролі суб’єктності учіння, поєднання форм навчальної взаємодії, зміна позиції учня в ситуаціях оцінювання не тільки результату, а й в процесі учіння, активізація пріоритетних для кожного навчального предмета видів діяльності;
обґрунтовано методичні підходи до застосування варіативних організаційних форм у процесі навчання (комунікативно-діяльнісний, логіко-інформаційний тощо); розроблено методики упровадження способів навчальної взаємодії і формування графіко-орфографічних умінь молодших школярів та інструментарій застосування експериментальних моделей (методичні рекомендації щодо упровадження варіативних і алгоритми побудови варіативних моделей на основі базових;
узагальнено якісні результати формувального експерименту які засвідчили, що модернізація уроку як основної форми організації навчального процесу в класно-урочній системі навчання, інших організаційних форм навчання та способів навчальної взаємодії, що спостерігається у процесі упровадження експериментальних матеріалів, сприяє оптимізації навчального процесу в початковій школі на засадах компетентнісного підходу, забезпеченню його результативності; побудовані моделі є для вчителів експериментальних шкіл орієнтиром організації навчальної діяльності молодших школярів на компетентнісних засадах; в експериментальних класах збільшується кількість уроків, на яких використовують компетентнісно орієнтовані методи, прийоми, суб’єкт-суб’єктні способи організації навчальної взаємодії; гнучкість запропонованих моделей дозволяє вчителям-експериментаторам адаптувати їх до контингенту учнів і свого індивідуального стилю; підготовлений методичний супровід упровадження моделей сприяє удосконаленню змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищенню кваліфікації педагогів, що беруть участь в експерименті;
результати дослідження реалізовано у низці нормативних документів, до підготовки яких долучались співробітники відділу, а саме: зміни до навчальних програм для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів; орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань для проведення ДПА у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 н. р.; інструкція щодо заповнення класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів і методичні рекомендації до ведення класного журналу в початковій школі; план Заходів щодо реалізації «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді»; методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах; Інструктивно-методичні листи МОН України щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів; методичні рекомендації до нового навчального року 2015/2016; Концепція розвитку освіти в Україні на період 2015-2025 р. щодо основних напрямів реформування початкової освіти; проекти Концепції української школи (12-річна школа) і Концепції сучасного підручника.

Експериментальна робота проводилась у базових експериментальних школах відділу: ЗОШ № 3 (Андрусенко І. В., Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Мартиненко В. О., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.) і ЗОШ № 4 . (Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Листопад Н. П.) м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл, ЗОШ №2 м. Бровари (Бібік Н. М., Прищепа О. Ю., Савченко О. Я.), ЗОШ №1 м. Білогородка (Листопад Н. П.), Ліцеї міжнародних відносин №51 м. Києва (Цимбалару А. Д.), ЗОШ № 1 м. Українка (Савченко О. Я.).

Апробація результатів досліджень здійснювалася шляхом участі співробітників відділу у 3 міжнародних (м. Миколаїв, м. Київ, м. Ізмаїл), 9 всеукраїнських (м. Переяслав-Хмельницький, м. Київ, м. Глухів, м. Черкаси, м. Херсон, м. Чернігів, м. Кузнецовськ), 3 регіональних (м. Київ,) науково-практичних конференціях, 12 науково-методичних семінарах і вебінарах, 1 з яких міжнародний (м. Київ, м. Боярка, м. Білогородка, м. Коростень, м. Пирятин, м. Суми, смт Білогородка і смт Макарів Київської області), 2 круглих столах (м. Київ, м. Боярка,), 1 педагогічних читаннях (м. Київ), а також 1 методичній сесії (м. Ірпінь) та методичних об’єднаннях, зустрічах із учителями (м. Київ, м. Херсон, м. Луцьк) та інших заходах.

Опубліковано 27 наукових статей, в т.ч. 19 статей у фахових виданнях обсягом 14,5 д. ар., 10 тез (1,0 д. ар.).

У роботах висвітлено теоретичні засади розв’язання проблеми дослідження; обґрунтовано методичні підходи до застосування варіативних організаційних форм у процесі навчання молодших школярів; охарактеризовано експериментальні моделі і подано методичній інструментарій їх упровадження. Підготовлені матеріали призначені для використання у навчально-виховному процесі початкової школи, у системі післядипломної та вищої педагогічної освіти з метою розширення діапазону організаційних форм, способів організації навчальної взаємодії на уроках і методики їх моделювання на засадах компетентнісного підходу, підвищення професійної к

Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2014 році

Модератор — Thu, 09 Jul 2015 12:56:42 GMT

Відповідно до поставлених завдань у 2014 році в контексті виконання колективної теми «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» співробітниками відділу початкової освіти було:

розроблено програми досліджень з підтем, в яких обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи досліджень, спрогнозовано очікувані результати та наукову новизну;
здійснено аналіззаконодавчих документів системи освіти, директивних матеріалів МОН України, вітчизняних та зарубіжних філософських, психологічних і педагогічних наукових джерел, публікацій у періодичних виданнях, навчальної і методичної літератури для початкової школи, здобутків шкільної практики у ЗНЗ країни і зарубіжжя; педагогічне спостереження за організацією навчальної взаємодії молодших школярів в умовах реального навчального процесу; опитування, анкетування учасників навчально-виховного процесу з метою вивчення стану досліджуваної проблеми у практиці, в результаті чогорозкрито наукову семантику категорій і понять, що становлять основу наукового контексту проблеми дослідження, розпочато складаннятермінологічного словника («педагогічне моделювання», «дидактичне моделювання», «форма навчання», «урок в умовах компетентнісно орієнтованого навчання», «навчальна взаємодія», «способи організації навчальної взаємодії», «способи організації навчальної діяльності» та ін.); встановлено сутність і зміст дидактичного моделювання; особливості моделювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання;з’ясованоособливості цілей, завдань і структури компетентнісно орієнтованого уроку; дидактико-методичні засади моделювання уроку, способів організації навчальної діяльності учнів, варіантів і форм їхньої навчальної взаємодії.
розроблено й реалізовано методики констатувальних експериментів із підтем з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми в масовій практиці, зокрема, ступеня вмотивованості і доцільності вибору вчителями організаційних форм навчання і розвитку навчально-пізнавальних можливостей школярів; рівня готовності педагогів (умотивованість, теоретичну й методичну обізнаність) до дидактичного моделювання уроків (української мови, літературного читання, математики), способів організації навчальної діяльності (на уроках української мови), варіантів і форм навчальної взаємодії (на уроках з предмета «Я у світі», природознавства) на засадах компетентнісного підходу; здійснення моніторингового супроводу формування в учнів предметної математичної компетентності;
узагальнено результати констатувального експерименту і підготовленоаналітичні звіти, в яких показано, що переважна більшість учителів-респондентів (84,8 %) не має достатньої теоретичної і практичної підготовки для ефективної реалізації компетентнісного підходу; значна частина педагогів (90,9 %) використовує лише урок, серед яких переважає комбінований (у 75,1 % відвіданих занять); найпоширеніші способи організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії є робота в парі і в групі (81,8 %); результати наукової розвідки засвідчили відсутність науково-методичного забезпечення діяльності вчителя з моделювання сучасного уроку (100 % респондентів користуються готовими розробками уроків, які мають адаптуватись до контингенту учнів, індивідуального стилю учителя); не можна вважати достатньою кількість уроків, на яких використовують компетентнісно орієнтовані методи, прийоми, способи організації навчальної взаємодії (41,4 % відвіданих уроків); у процесі аналізу даних з’ясовано,що реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів передбачає модернізацію уроку як основної форми організації навчального процесу в класно-урочній системі навчання, використання варіативних інноваційних форм організації навчання та інтерактивних способів навчальної взаємодії; визначенодидактичні вимоги до компетентнісно орієнтованого уроку української мови; прийнятні для формуванняв учнів ключових і предметних компетентностей типи уроків читання у 1 класі; способи організації графіко-орфографічної навчальної діяльності школярів на уроках української мови; типологію навчальних вправ з формування в учнів умінь визначати в словах наголошені склади (звуки), моделі уроків літературного читання із ознайомленням учнів із життям і творчістю видатних письменників, а такожз формування досвіду читацької діяльності у 2-4 класах і обчислювальної компетентності; види і форми моніторингу процесу формування в учнів предметної математичної компетентності; варіанти і динаміку форм навчальної взаємодії школярів на уроках з предмета «Я у світі»; форми організації екологічної діяльності молодших школярів на уроках природознавства; встановлено комплекс соціальних і психолого-педагогічних вимог для підвищення результативності уроку української мови; принципи, на яких має ґрунтуватись навчання орфоепії; системоутворювальні для моделювання уроків літературного читання положення; провідні фактори, які визначають вибір і застосування певної форми навчання для формування обчислюваної компетентності; сутність навчальної взаємодії учнів на уроках з предмета «Я у світі», її варіанти і динаміку;
результати дослідження використано під час підготовкипроекту Єдиних вимог до ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів; нової редакції навчальних програм для 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови (мови навчання), російської мови, математики, природознавства; інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів з галузей «Мови і літератури», «Математика», «Суспільствознавство», «Природознавство». На виконання доручення президії НАПН України проаналізовано зміст початкової освіти і підготовлено Аналітичну записку.

Експериментальна робота проводилась у базових експериментальних школах лабораторії: Скандинавській гімназії м. Києва (Андрусенко І. В., Бібік Н. М., Листопад Н. П., Мартиненко В. О., Онопрієнко О. В., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.), ЗОШ № 290 м. Києва (Прищепа О. Ю.), ЗОШ № 3 (Андрусенко І. В., Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Мартиненко В. О., Онопрієнко О. В., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.) і ЗОШ № 4 м. Боярки Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Листопад Н. П., Онопрієнко О. В.,), ЗОШ №2 м. Бровари (Бібік Н. М., Прищепа О. Ю., Савченко О. Я.), Ліцеї міжнародних відносин №51 м. Києва (Цимбалару А. Д.), Українському колежі ім. В. Сухомлинського (Мартиненко В. О.), Білогородській ЗОШ №1 Києво-Святошинського р-ну Київської обл., Пирятинському ліцеї м. Пирятина Полтавської обл. (Онопрієнко О. В.), ЗОШ №6 м. Глухова Сумської обл. (Вашуленко М. С.).

Апробація результатів досліджень здійснювалася шляхом участі співробітників лабораторії у10 міжнародних (м. Чернігів, м. Мозир Білорусь, м. Луцьк, м. Євпаторія, м. Миколаїв, м. Переяслав-Хмельницький, м. Дрогобич, м. Київ, м. Одеса) і 5 всеукраїнських науково-практичних конференціях (м. Київ, м. Кіровоград, м. Чернігів, м. Умань, м. Слов’янськ), 9 науково-методичних семінарах і вебінарах (м. Київ, м. Луцьк, м. Харків, м. Біла Церква), 4 круглих столах,а також методичних об’єднаннях, зустрічах із учителями(м. Київ, м. Пирятин Полтавської обл., м. Боярка Київської обл., м. Глухів) та інших заходах.

Опублікованоколективну монографію «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи» (22,0); посібник «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти» (8,0); 34 наукових статей, в т.ч. 24 статей у фахових виданнях обсягом 12,5д. ар.

Підготовлено до друку наукові статті (5,0 д. ар.).

У роботах охарактеризовано базові поняття проблеми моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання; проаналізовано здобутки і нерозв’язані проблеми запровадження компетентнісного підходу в шкільну практику; розроблено теоретичні засади дидактичного моделювання уроків на компетентнісних засадах, теоретично обґрунтовано й визначено їх структуру і особливості; розкрито стан проблеми в масовому педагогічному досвіді. Підготовлені матеріали призначені для використання у навчально-виховному процесі початкової школи, у системі післядипломної та вищої педагогічної освіти з метою розширення діапазону організаційних форм, способів організації навчальної взаємодії на уроках і методики їх моделювання на засадах компетентнісного підходу, підвищення професійної компетентності вчителів початкової школи.

Етап упровадження продукції – перший; рівень упровадження – локальний; об’єкти впровадження – експериментальні навчальні заклади (Скандинавська гімназія м. Києва, ЗОШ № 13 м. Ірпеня Київської обл., ЗОШ № 3 і ЗОШ № 4 м. Боярки Києво-Святошинського р-ну Київської обл., Броварська СЗШ № 2Київської обл.,ЗОШ № 290 м. Києва, Ліцей міжнародних відносин №51 м. Києва, Український колеж ім. В. Сухомлинського м. Києва, Білогородська ЗОШ №1 Києво-Святошинського р-ну Київської обл., Пирятинський ліцей м. Пирятин Полтавської обл.).

Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2010-2013 роках

Модератор — Thu, 09 Jul 2015 12:54:52 GMT

Відповідно до поставлених завдань у контексті виконання колективної теми «Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі» співробітниками лабораторії початкової освіти було:

· теоретично обґрунтовано й розкрито сутність ключової компетентності «уміння вчитися»; сутність мовної, мовленнєвої, соціокультурної предметних компетентностей, що формуються в молодших школярів у процесі навчання української мови; сутність і зміст читацької компетентності; сутність, структуру і функції обчислювального, логічного, графічно-інформаційного і геометричного складників предметної математичної компетентності; сутність процесів формування і розвитку природознавчої, соціальної і здоров’язбережувальної компетентностей в учнів 1-4 класів;

· визначено загальний зміст понять «уміння вчитися як ключова компетентність», «читацька компетентність», «предметна математична компетентність», «природознавча компетентність» і «природознавча проблемна задача як засіб формування природознавчої компетентності»; «здоров’язбережувальна компетентність»;

означено структуру уміння вчитися, яка охоплює мотиваційний, змістовий, діяльнісний, контрольно-оцінний, рефлексивно-корекційний складники; структуру предметних компетентностей – загальнокультурні знання про дійсність, загальнопредметні й специфічні предметні вміння та навички, способи навчальної діяльності, психологічні характеристики – мотивація, самостійність, самоконтроль, відповідальність;
виділено ознаки предметних компетентностей учнів;
розроблено сукупність алгоритмічних прийомів для формування у молодших учнів організаційних і загальнопізнавальних умінь; визначено якісні характеристики структурних компонентів уміння вчитися по 1-2 і 3-4 класах;
розроблено теоретичні й методичні засади формування у молодших школярів ключової компетентності «уміння вчитися»; дидактико-методичні засади формування в учнів читацької компетентності, які враховують групи чинників впливу на повноту сприймання й розуміння художніх і науково-художніх текстів; вимоги до розроблення навчально-методичного забезпечення формування читацької компетентності на основі загальнодидактичних і лінгводидактичних принципів); дидактичні й методичні засади розроблення компетентнісно зорієнтованих задач і проблемних ситуацій як засобу формування в учнів математичної компетентності; вимоги, які забезпечать формування мовної і мовленнєвої компетентності учнів; виділено складники соціокультурної компетентності й сфери, в яких вона може виявлятися;
конкретизовано результативну частину навчальних досягнень учнів за дидактичною структурою (знаю, розумію, можу пояснити, вмію, виявляю ставлення);
з’ясовано стан підпроблем дослідження в педагогічному досвіді, зокрема, рівень готовності вчителів до організації компетентнісно зорієнтованої навчальної діяльності учнів (мотивованість, теоретичну та методичну обізнаність); визначено рівень сформованості в учнів предметних компетентностей за діючих методик навчання української мови, читання, математики, предметів курсу «Я і Україна», основ здоров’я;

· виділено умови, необхідні для формування предметних компетентностей у молодших школярів, а саме: об’єктивні – поєднання у змісті навчання інтелектуального, розвивального, виховного й діяльнісного складників; застосовування у процесі навчання продуктивних, діяльнісних, проблемних методів навчання; доповнення традиційних форм організації навчання учнів інноваційними, інтеграція групових та індивідуальних форм роботи; реалізація компетентнісно зорієнтованих засобів навчання; суб’єктивні умови – врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей і реальних навчальних можливостей молодших школярів;

· узагальнено переваги й ризики запровадження компетентнісного підходу в сучасну практику початкового навчання;

· обґрунтовано способи формування загальнонавчальних умінь засобами поетапного керівництва через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності; регулятивними процедурами (планування, самоконтроль, рефлексія);

· розроблено експериментальні методики формування в учнів: ключової компетентності «уміння вчитися»; соціокультурної компетентності на основі використання дидактичної системи соціокультурного розвитку учнів; мовної і мовленнєвої компетентностей на основі формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання; читацької компетентності, заснованої на положенні про те, що формування прийомів розуміння текстів різних видів є спеціальною метою на уроках літературного читання й на уроках роботи з дитячою книжкою і з використанням компетентнісно орієнтованих методів і прийомів навчання; математичної компетентності, в якій розгорнуто систему навчальних задач відповідно до рівнів засвоєння учнями навчального матеріалу; природознавчої компетентності, в якій представлено узагальнений алгоритм діяльності учителя й учнів; соціальної компетентності, зорієнтовану на засвоєння учнями знань і розуміння соціальних норм, навичок співжиття в суспільстві, використання моделей соціально виправданої поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях; здоров’язбережувальної компетентності з урахуванням змісту предмета «Основи здоров’я» та вікових можливостей учнів;

· розроблено діяльнісно-операційне наповнення етапів формування ключової компетентності «уміння вчитися» і предметних компетентностей в описовому, схематичному і алгоритмічному виглядах, яке запропоновано вчителям експериментальних класів;

· розроблено критерії визначення рівнів сформованості в учнів початкових класів предметної компетентності, що є засобом оцінювання ефективності експериментальної методики;

перевірено експериментальним шляхом ефективність розроблених методик формування у молодших школярів ключової компетентності «уміння вчитися» і предметних компетентностей – мовної, мовленнєвої, соціокультурної, читацької, математичної, природознавчої, соціальної і здоров’язбережувальної компетентностей;
доведено, що реалізована на уроках система навчальних завдань, побудована відповідно до структури компетентності, сприяє кращому засвоєнню учнями предметного змісту, компетентнісно зорієнтовані завдання стимулюють пізнавальну активність школярів, дозволяють учням усвідомити практичну значущість навчання;

· розроблено й реалізовано систему моніторингу сформованості уміння вчитися, яка охоплює: вивчення мотивації учнів до самостійного учіння; усвідомлення учнем сутності ключової компетентності «уміння вчитися»; виконання навчально-пізнавальних завдань на аналіз, вилучення зайвого, порівняння, узагальнення; виконання творчих завдань; виконання завдань на розуміння тексту, встановлення причиново-наслідкових зв’язків;

здійснено кількісно-якісний аналіз результатів формувального експерименту, який дозволив виявити позитивну динаміку індивідуального руху учнів стосовно розвитку ключових і предметних компетентностей;

результати дослідження використано під час розроблення Національної рамки кваліфікацій (за І рівнем загальної середньої освіти, у співавторстві), нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальних програм з української мови, літературного читання, математики, «Я у світі», орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів, науково-методичних засад укладання тестів для моніторингу навчальних досягнень учнів 5 класів з української мови, математики, основ здоров'я і громадянської освіти, дидактико-методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища в умовах компетентнісно орієнтованого навчання першокласників;
теоретико-експериментальні результати дослідження узагальнено й презентовано в рукописах колективної монографії «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи», посібника «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти», наукових статтях і матеріалах конференцій.

9. Кількісні та якісні характеристики підготовленої продукції (наукової, навчальної, довідкової тощо).

Рукопис колективної монографії «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи» (22,0); рукопис посібника «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти» (8,0); 159 наукових статей, у т.ч. – 105 статей у фахових виданнях (111,44).

10. Етап упровадження продукції – перший; рівень упровадження – локальний; об’єкти впровадження – експериментальні навчальні заклади (Скандинавська гімназія м. Києва, ЗОШ № 13 м. Ірпеня Київської обл., ЗОШ № 3 і ЗОШ № 4 м. Боярки Києво-Святошинського р-ну Київської обл., Броварська СЗШ № 2 Київської обл.).

11. Результати моніторингу впровадження продукції*.

Матеріали монографії і посібника презентувались на всеукраїнських конференціях (м. Харків, 2013 р., м. Київ, 2013 р.); результати обговорення були враховані під час підготовки рукописів до розгляду на науково-експертній раді Інституту педагогіки.

12. Соціальний ефект упровадження результатів НДР*.

Оптимізація навчального процесу в початковій ланці освіти, забезпечення його результативності в умовах модернізації початкової школи на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів; удосконалення змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищення рівня професійної компетентності педагогів.

13. Рекомендації щодо впровадження результатів фундаментальної НДР*

Результати дослідження будуть впроваджені в навчально-виховний процес початкової ланки освіти з метою його оптимізації і забезпечення результативності в умовах модернізації початкової школи на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів; будуть використані в навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів з метою удосконалення змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та в закладах післядипломної педагогічної освіти з метою підвищення кваліфікації учителів.

14. Хід виконання та результати НДР розглядалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії (2010-2013 рр.), засіданні вченої ради Інституту педагогіки НАПН України (22.10. 2012 р., 23.12.2013 р.), засіданні Президії НАПН України (20.06.2013 р.), засіданні бюро Відділення загальної середньої освіти (19.12.2013 р.).

За результатами розгляду прийнято рішення: вважати роботу над темою «Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі», заплановану на 2010-2013 рр., виконаною; рекомендувати рукописи планових робіт – колективної монографії «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи» і посібника «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти» – до друку.

Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2007-2009 роках

Модератор — Thu, 20 May 2010 21:41:47 GMT

     Протягом 2007–2009рр. в лабораторії початкової освіти розроблялася тема «Науково-методичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів на засадах компетентнісного підходу».
     Результати наукового дослідження:
     1. Науково-методичне забезпечення контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів 1–4 класів з української мови – мови навчання, читання, математики, основ здоров’я, курсу «Я і Україна» на засадах компетентнісного підходу. Зокрема:теоретично обґрунтовано об’єкти, функції, види контролю відповідно до вікових мікроперіодів (1–2 і 3–4 класів) та змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти;

визначено якісну характеристику рівнів сформованості предметних компетентностей;
розроблено форми реалізації різних видів контролю (поточного, періодичного, тематичного, підсумкового), систему вимірників навчальних досягнень і методику їх застосування з урахуванням вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку та специфіки змісту навчальних предметів;
встановлено оптимальну частотність різних видів контролю;
визначено оптимальні обсяги тематичних контрольних робіт для кожного класу з української мови – мови навчання, читання, математики, основ здоров’я, соціальної і природознавчої складових курсу «Я і Україна» та обсяги підсумкових робіт з української мови, читання і математики для державної підсумкової атестації учнів 4 класу; а також тривалість виконання учнями з різним рівнем навченості окремих видів контрольно-перевірних завдань, у тому числі тестових.

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (затверджені МОН України, наказ № 755 від 20.08.2008 р.).