Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2010-2013 роках - 9 Липня 2015 - Наукові дослідження - Лабораторія початкової освіти
Середа, 07.12.2016, 19:23
Вітаю Вас Гость | RSS

ВІДДІЛ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ІНСТИТУТУ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

Наше опитування
Чи вважаєте Ви урок найефективнішою формою навчання молодших школярів?
Всього відповідей: 20
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Наукові дослідження

Головна » 2015 » Липень » 9 » Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2010-2013 роках
15:54
Наукова діяльність відділу початкової освіти у 2010-2013 роках

Відповідно до поставлених завдань у контексті виконання колективної теми «Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі» співробітниками лабораторії початкової освіти було:

·       теоретично обґрунтовано й розкрито сутність ключової компетентності «уміння вчитися»; сутність мовної, мовленнєвої, соціокультурної предметних компетентностей, що формуються в молодших школярів у процесі навчання української мови; сутність і зміст читацької компетентності; сутність, структуру і функції обчислювального, логічного, графічно-інформаційного і геометричного складників предметної математичної компетентності; сутність процесів формування і розвитку природознавчої, соціальної і здоров’язбережувальної компетентностей  в учнів 1-4 класів;

·       визначено загальний зміст понять «уміння вчитися як ключова компетентність», «читацька компетентність», «предметна математична компетентність», «природознавча компетентність» і «природознавча проблемна задача як засіб формування природознавчої компетентності»; «здоров’язбережувальна компетентність»;

  • означено структуру уміння вчитися, яка охоплює мотиваційний, змістовий, діяльнісний, контрольно-оцінний, рефлексивно-корекційний складники; структуру предметних компетентностей – загальнокультурні знання про дійсність, загальнопредметні й специфічні предметні вміння та навички, способи навчальної діяльності, психологічні характеристики – мотивація, самостійність, самоконтроль, відповідальність;
  • виділено ознаки предметних компетентностей учнів;
  • розроблено сукупність алгоритмічних прийомів для формування у молодших учнів організаційних і загальнопізнавальних умінь; визначено якісні характеристики структурних компонентів уміння вчитися по 1-2 і 3-4 класах;
  • розроблено теоретичні й методичні засади формування у молодших школярів ключової компетентності «уміння вчитися»; дидактико-методичні засади формування в учнів читацької компетентності, які враховують групи чинників впливу на повноту сприймання й розуміння художніх і науково-художніх текстів; вимоги до розроблення навчально-методичного забезпечення формування читацької компетентності на основі загальнодидактичних і лінгводидактичних принципів); дидактичні й методичні засади розроблення компетентнісно зорієнтованих задач і проблемних ситуацій як засобу формування в учнів математичної компетентності; вимоги, які забезпечать формування мовної і мовленнєвої компетентності учнів; виділено складники соціокультурної компетентності й сфери, в яких вона може виявлятися;
  • конкретизовано результативну частину навчальних досягнень учнів за дидактичною структурою (знаю, розумію, можу пояснити, вмію, виявляю ставлення);
  • з’ясовано стан підпроблем дослідження в педагогічному досвіді, зокрема, рівень готовності вчителів до організації компетентнісно зорієнтованої навчальної діяльності учнів (мотивованість, теоретичну та методичну обізнаність); визначено рівень сформованості в учнів предметних компетентностей за діючих методик навчання української мови, читання, математики, предметів курсу «Я і Україна», основ здоров’я;

·      виділено умови, необхідні для формування предметних компетентностей у молодших школярів, а саме: об’єктивні – поєднання у змісті навчання інтелектуального, розвивального, виховного й діяльнісного складників; застосовування у процесі навчання продуктивних, діяльнісних, проблемних методів навчання; доповнення традиційних форм організації навчання учнів інноваційними, інтеграція групових та індивідуальних форм роботи; реалізація компетентнісно зорієнтованих засобів навчання; суб’єктивні умови – врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей і реальних навчальних можливостей молодших школярів;

·      узагальнено переваги й ризики запровадження компетентнісного підходу в сучасну практику початкового навчання;

·       обґрунтовано способи формування загальнонавчальних умінь засобами поетапного керівництва через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності; регулятивними процедурами (планування, самоконтроль, рефлексія);

·       розроблено експериментальні методики формування в учнів: ключової компетентності «уміння вчитися»; соціокультурної компетентності на основі використання дидактичної системи соціокультурного розвитку учнів; мовної і мовленнєвої компетентностей на основі формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання; читацької компетентності, заснованої на положенні про те, що формування прийомів розуміння текстів різних видів є спеціальною метою на уроках літературного читання й на уроках роботи з дитячою книжкою і з використанням компетентнісно орієнтованих методів і прийомів навчання; математичної компетентності, в якій розгорнуто систему навчальних задач відповідно до рівнів засвоєння учнями навчального матеріалу; природознавчої компетентності, в якій представлено узагальнений алгоритм діяльності учителя й учнів; соціальної компетентності, зорієнтовану на засвоєння учнями знань і розуміння соціальних норм, навичок співжиття в суспільстві, використання моделей соціально виправданої поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях; здоров’язбережувальної компетентності з урахуванням змісту предмета «Основи здоров’я» та вікових можливостей учнів;

·       розроблено діяльнісно-операційне наповнення етапів формування ключової компетентності «уміння вчитися» і предметних компетентностей в описовому, схематичному і алгоритмічному виглядах, яке запропоновано вчителям експериментальних класів;

·       розроблено критерії визначення рівнів сформованості в учнів початкових класів предметної компетентності, що є засобом оцінювання ефективності експериментальної методики;

  • перевірено експериментальним шляхом ефективність розроблених методик формування у молодших школярів ключової компетентності «уміння вчитися» і предметних компетентностей – мовної, мовленнєвої, соціокультурної, читацької, математичної, природознавчої, соціальної і здоров’язбережувальної компетентностей;
  • доведено, що реалізована на уроках система навчальних завдань, побудована відповідно до структури компетентності, сприяє кращому засвоєнню учнями предметного змісту, компетентнісно зорієнтовані завдання стимулюють пізнавальну активність школярів, дозволяють учням усвідомити практичну значущість навчання;

·       розроблено й реалізовано систему моніторингу сформованості уміння вчитися, яка охоплює: вивчення мотивації учнів до самостійного учіння; усвідомлення учнем сутності ключової компетентності «уміння вчитися»; виконання навчально-пізнавальних завдань на аналіз, вилучення зайвого, порівняння, узагальнення; виконання творчих завдань; виконання завдань на розуміння тексту, встановлення причиново-наслідкових зв’язків; 

  • здійснено кількісно-якісний аналіз результатів формувального експерименту, який дозволив виявити позитивну динаміку індивідуального руху учнів стосовно розвитку ключових і предметних компетентностей;
  • результати дослідження використано під час розроблення Національної рамки кваліфікацій (за І рівнем загальної середньої освіти, у співавторстві), нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальних програм з української мови, літературного читання, математики, «Я у світі», орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів, науково-методичних засад укладання тестів для моніторингу навчальних досягнень учнів 5 класів з української мови, математики, основ здоров'я і громадянської освіти, дидактико-методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища в умовах компетентнісно орієнтованого навчання першокласників;
  • теоретико-експериментальні результати дослідження узагальнено й презентовано в рукописах колективної монографії «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи», посібника «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти», наукових статтях і матеріалах конференцій.

 

9. Кількісні та якісні характеристики підготовленої продукції (наукової, навчальної, довідкової тощо).

Рукопис колективної монографії «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи» (22,0); рукопис посібника «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти» (8,0); 159 наукових статей, у т.ч. – 105 статей у фахових виданнях (111,44).

 

10. Етап упровадження продукції – перший; рівень упровадження – локальний; об’єкти впровадження – експериментальні навчальні заклади (Скандинавська гімназія м. Києва, ЗОШ № 13 м. Ірпеня Київської обл., ЗОШ № 3 і ЗОШ № 4 м. Боярки Києво-Святошинського р-ну Київської обл., Броварська СЗШ № 2 Київської обл.).

 

11. Результати моніторингу впровадження продукції*.

 

Матеріали монографії і посібника презентувались на всеукраїнських конференціях (м. Харків, 2013 р., м. Київ, 2013 р.); результати обговорення були враховані під час підготовки рукописів до розгляду на науково-експертній раді Інституту педагогіки.

 

12. Соціальний ефект упровадження результатів НДР*.

 

Оптимізація навчального процесу в початковій ланці освіти, забезпечення його результативності в умовах модернізації початкової школи на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів; удосконалення змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищення рівня професійної компетентності педагогів.

 

13. Рекомендації щодо впровадження результатів фундаментальної НДР*

 

Результати дослідження будуть впроваджені в навчально-виховний процес початкової ланки освіти з метою його оптимізації і забезпечення результативності в умовах модернізації початкової школи на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного і компетентнісного підходів; будуть використані в навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів з метою удосконалення змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та в закладах післядипломної педагогічної освіти з метою підвищення кваліфікації учителів.

 

14.  Хід виконання та результати НДР розглядалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії (2010-2013 рр.), засіданні вченої ради Інституту педагогіки НАПН України (22.10. 2012 р., 23.12.2013 р.), засіданні Президії НАПН України (20.06.2013 р.), засіданні бюро Відділення загальної середньої освіти (19.12.2013 р.).

За результатами розгляду прийнято рішення: вважати роботу над темою «Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі», заплановану на 2010-2013 рр., виконаною; рекомендувати рукописи планових робіт – колективної монографії «Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи» і посібника «Уміння вчитися – ключова компетентність початкової освіти» – до друку.

Переглядів: 122 | Додав: Модератор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz