Думка вчителів-практиків
22 грудня 2015 року учасники районного семінару-практикуму для заступників директорів з навчально-виховної роботи у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів Оболонського району м.Києва «Виховний простір як результат становлення та ресурс розвитку навчально-виховної системи початкової школи навчального закладу» (який проходив у спеціалізованій школі № 244) ознайомилися з Концепцією розвитку початкової школи. Найемоційнішою, але такою, що свідчить про позитивне сприйняття Концепції, оцінкою були слова одного із найдосвідченіших завучів початкової школи: «Планувала йти на пенсію, але дуже хочу працювати саме в такій новій школі, в якій все зорієнтовано на дитину, на її гармонійний розвиток в умовах посильної інтелектуальної праці й емоційного комфорту. Підтримую зміни і готова до їх впровадження».
Після ознайомлення із змістом Концепції було проведено опитування учасників семінару щодо підтримки основних її положень. Результати опитування красномовні. Вони представлені в таблиці (числа у %).
|
№
|
Запропоновані зміни
|
+
|
0
|
–
|
|
1
|
Інтеграція мови і читання в один предмет «українська мова» - 8 год
|
84,7
|
11,5
|
3,8
|
|
2
|
Інтеграція природознавства, основ здоров’я, курсу «Я у світі» в предмет «світознавство»
|
80,8
|
3,8
|
15,4
|
|
3
|
Назва предмета «світознавство»
|
65,4
|
19,2
|
15,4
|
|
4
|
Інтеграція мистецтва в усі предмети
|
42,3
|
23,1
|
34,6
|
|
5
|
Інтеграція 1 год фізкультури в усі предмети
|
76,9
|
7,7
|
15,4
|
|
6
|
Розподіл 2 годин фізкультури на фізкультуру і хореографію
|
80,8
|
11,5
|
7,7
|
|
7
|
Базовий і поглиблений рівні навчальної програми
|
88,5
|
11,5
|
0,0
|
|
8
|
Введення в структуру базового плану інваріантного складника виховного процесу (5 год додаткового навантаження вчителю)
|
96,2
|
0,0
|
3,8
|
|
9
|
Вербальне оцінювання – 1-3 класи / 1-2 класи
|
73,1
|
15,4
|
11,5
|
|
10
|
Словесно-символьне оцінювання – 4 клас / 3-4 клас
|
65,4
|
15,4
|
19,2
|
«+» – підтримую зміни; «0» – не визначилась; «–» – не підтримую
Педагогічна спільнота готова до змін. Головне, щоб ці зміни були підтримані на державному рівні. Зрозуміло, що якісного результату змін можна досягти лише глибоко виваженим поєднанням набутого позитивного педагогічного досвіду, традицій шкільної педагогіки та новацій. Але зміни треба розпочинати. Впевнена, що вони будуть підтримані суспільством і зумовлять якісно новий рівень шкільної освіти.
Вчитель початкових класів
Наталія Пархоменко
17 грудня 2015 року в Міністерстві освіти і науки була презентована Концепція розвитку початкової школи.
Знайомство з положеннями Концепції вселило надію на те, що в країні можуть відбутися дійсно реальні зміни і в організації, і в змістовому наповненні навчально-виховного процесу в початковій школі. У Концепції зазначені реформаторські ідеї створення освітнього простору молодшого школяра, запровадження яких відкриє можливість побудови освітньої траєкторії дитини з урахуванням її індивідуальних можливостей і потреб через моделювання школами освітніх програм із запропонованих в типових програмах блоків. Давно очікуваною пропозицією, яка спрямована на забезпечення умов індивідуалізації навчання, є і створення базового та поглибленого рівнів навчальних програм.
У Концепції подано чітке бачення розв’язання проблеми перевантаження змісту навчальних програм теоретичним матеріалом та дублювання змісту в різних навчальних предметах. Шляхом міжпредметної інтеграції зменшено кількість предметів, кількість навчальних годин, але збережено усі освітні галузі. Пропонується урізноманітнення організаційних форм навчально-виховного процесу. Задекларовано практичне спрямування вивчення навчальних предметів. Глибоко продумано вирішення проблеми створення здоров’язбережувального навчально-виховного середовища.
Позитивно сприймається нова структура базового плану навчально-виховного процесу, в яку включено, окрім інваріантного й варіативного складників навчального процесу, інваріантний складник виховного процесу, для змістового наповнення якого складається типова програма. Це дозволить упорядкувати виховний процес у школі, надати йому більшої значимості, системності. Крім того, введення такої зміни в практику роботи шкіл матеріально стимулюватиме педагогічних працівників на забезпечення якісно нового рівня виховної роботи.
Хочеться вірити, що педагогічна громадськість, батьки, усі причетні до діяльності шкіл державні установи (наукові, управлінські) позитивно сприймуть запропоновані орієнтири розвитку початкової школи; усі разом зможуть перевтілити названі ідеї в конкретні практичні дії, які зумовлять гармонійний розвиток і щасливе шкільне життя дитини.
Юлія Кривенко,
голова методичного об’єднання
вчителів початкових класів
спеціалізованої школи № 194 м. Києва
|