22 грудня 2015 року учасники районного семінару-практикуму для заступників директорів з навчально-виховної роботи у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів Оболонського району м.Києва «Виховний простір як результат становлення та ресурс розвитку навчально-виховної системи початкової школи навчального закладу» (який проходив у спеціалізованій школі № 244) ознайомилися з Концепцією розвитку початкової школи. Найемоційнішою, але такою, що свідчить про позитивне сприйняття Концепції, оцінкою були слова одного із найдосвідченіших завучів початкової школи: «Планувала йти на пенсію, але дуже хочу працювати саме в такій новій школі, в якій все зорієнтовано на дитину, на її гармонійний розвиток в умовах посильної інтелектуальної праці й емоційного комфорту. Підтримую зміни і готова до їх впровадження».
Після ознайомлення із змістом Концепції було проведено опитування учасників семінару щодо підтримки основних її положень. Результати опитування красномовні. Вони представлені в таблиці (числа у %).
№
Запропоновані зміни
+
0
–
1
Інтеграція мови і читання в один предмет «українська мова» - 8 год
84,7
11,5
3,8
2
Інтеграція природознавства, основ здоров’я, курсу «Я у світі» в предмет «світознавство»
80,8
3,8
15,4
3
Назва предмета «світознавство»
65,4
19,2
15,4
4
Інтеграція мистецтва в усі предмети
42,3
23,1
34,6
5
Інтеграція 1 год фізкультури в усі предмети
76,9
7,7
15,4
6
Розподіл 2 годин фізкультури на фізкультуру і хореографію
80,8
11,5
7,7
7
Базовий і поглиблений рівні навчальної програми
88,5
11,5
0,0
8
Введення в структуру базового плану інваріантного складника виховного процесу (5 год додаткового навантаження вчителю)
96,2
0,0
3,8
9
Вербальне оцінювання – 1-3 класи / 1-2 класи
73,1
15,4
11,5
10
Словесно-символьне оцінювання – 4 клас / 3-4 клас
65,4
15,4
19,2
«+» – підтримую зміни; «0» – не визначилась; «–» – не підтримую
Педагогічна спільнота готова до змін. Головне, щоб ці зміни були підтримані на державному рівні. Зрозуміло, що якісного результату змін можна досягти лише глибоко виваженим поєднанням набутого позитивного педагогічного досвіду, традицій шкільної педагогіки та новацій. Але зміни треба розпочинати. Впевнена, що вони будуть підтримані суспільством і зумовлять якісно новий рівень шкільної освіти.
Вчитель початкових класів
Наталія Пархоменко
17 грудня 2015 року в Міністерстві освіти і науки була презентована Концепція розвитку початкової школи.
Знайомство з положеннями Концепції вселило надію на те, що в країні можуть відбутися дійсно реальні зміни і в організації, і в змістовому наповненні навчально-виховного процесу в початковій школі. У Концепції зазначені реформаторські ідеї створення освітнього простору молодшого школяра, запровадження яких відкриє можливість побудови освітньої траєкторії дитини з урахуванням її індивідуальних можливостей і потреб через моделювання школами освітніх програм із запропонованих в типових програмах блоків. Давно очікуваною пропозицією, яка спрямована на забезпечення умов індивідуалізації навчання, є і створення базового та поглибленого рівнів навчальних програм.
У Концепції подано чітке бачення розв’язання проблеми перевантаження змісту навчальних програм теоретичним матеріалом та дублювання змісту в різних навчальних предметах. Шляхом міжпредметної інтеграції зменшено кількість предметів, кількість навчальних годин, але збережено усі освітні галузі. Пропонується урізноманітнення організаційних форм навчально-виховного процесу. Задекларовано практичне спрямування вивчення навчальних предметів. Глибоко продумано вирішення проблеми створення здоров’язбережувального навчально-виховного середовища.
Позитивно сприймається нова структура базового плану навчально-виховного процесу, в яку включено, окрім інваріантного й варіативного складників навчального процесу, інваріантний складник виховного процесу, для змістового наповнення якого складається типова програма. Це дозволить упорядкувати виховний процес у школі, надати йому більшої значимості, системності. Крім того, введення такої зміни в практику роботи шкіл матеріально стимулюватиме педагогічних працівників на забезпечення якісно нового рівня виховної роботи.
Хочеться вірити, що педагогічна громадськість, батьки, усі причетні до діяльності шкіл державні установи (наукові, управлінські) позитивно сприймуть запропоновані орієнтири розвитку початкової школи; усі разом зможуть перевтілити названі ідеї в конкретні практичні дії, які зумовлять гармонійний розвиток і щасливе шкільне життя дитини.
З часу прийняття першої Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи) 2001 р. у шкільній освіті відбулися суттєві зміни, але очевидною є потреба її модернізації.
Вкажемо окремі проблеми, які безпосередньо впливають на якість функціонування і перспективного розвитку початкової школи.
Першорядного значення, з нашого погляду, набуває досягнення реального доступу молодших школярів до здобуття якісної початкової освіти. Ця відома проблема особливо загострилася в останні роки через великі відмінності між школами, які територіально соціально і демографічно працюють у різних умовах. Децентралізація бюджету,реальна відсутність дошкільної підготовки багатьох дітей, ущільнення мережі шкіл, внутрішня міграція створюють великі ризики для здобуття якісної початкової освіти усіх дітей, яка є коренем школи, її основні функції не перебирає на себе основна школа.
У сільській місцевості, де на кінець 2014 року функціонувало 12,7 тис. шкіл, у яких навчалося 1млн. 375 тис. учнів, якість освіти все давно не витримує конкуренції із міськими школами ( про це свідчать результати ЗНО, відсутність школярів в олімпіадному русі та ін.). Початкова школа стала виключно малочисельною, а через це поглибились потреби узаконення інших форм навчання, штатних розписів, створення іншого середовища, слід науково підтримувати альтернативні педагогічні системи.
Дослідження науковців Інституту психології НАПН України і Інституту гігієни НАМН України показують різке розширення діапазону індивідуальних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Значно збільшилась кількість дітей, які потребують особливої і тривалої уваги педагогів, психологів, логопедів, соціальної і медичної підтримки. До цього виклику початкова школа підготовлена лише частково.
3. В умовах варіативності вибору навчальних програм і конструювання підручників особливої відповідальності і професіоналізму вимагає оптимізація змісту, (скорочення, переструктурування); розроблення методичного супроводу і моніторингу ефективності якості навчального ресурсу.
Ця надзвичайно складна проблема поки що не набула системного наукового розгляду, діюча процедура відбору підручників і методичного забезпечення розбалансована, оскільки надійного інструментарія оцінювання якості ще не створено.
4. Глибинний характер очікуваних змін в освіті передбачає випереджувальні зміни у підготовці майбутніх учителів для початкової школи, а також інші підходи до перенавчання працюючих педагогів. Це питання залежатиме від тривалості початкової освіти, її внеску в базовий етап.
На жаль, попередні концепції і нормативи модернізацій шкільної освіти не підкріплювались розрахунками щодо їх вартості і, що найважливіше,—зміною матеріального становища педагогів і засобів перебудови навчально-розвивального середовища, яке є обов’язковим суб’єктом якості освіти.
Ці та інші проблеми безумовно, вимагають концептуальних напрацювань.
Запропонований проект концепції початкової освіти, з нашого погляду, не враховує належним чином виклики часу і містить низку принципово хибних положень.
Початкова ланка не є автономною, тому вважаємо, що створювати і обговорювати треба таку концепцію, де відображено цілісний контур усієї школи. Тим більше, що ціннісні підходи до розвитку шкільної освіти мають бути єдині, це забезпечуватиме наступність етапів навчання, несуперечливість методологічних засад розвитку школи.
Концепція повинна мати методологічний і дидактико-управлінський формат, тому тут не потрібні проект Базового навчального плану, кількість годин на виховну роботу, навантаження вчителя, кількість учнів у класі та інші нормативні положення. Підкреслимо, що Базовий навчальний план—ядро державного стандарту разом із характеристикою освітніх галузей; він є обов’язковою частиною Національних курикулумів у країнах ЄС.
Вміщений проект Базового навчального плану є хибним. Виводити із інваріантної частини плану галузь мистецтво неприпустимо, адже це засіб сенсорного, творчого, загальнокультурного розвитку дітей, їх улюблений вид діяльності. Принагідно зазначимо, що у країнах ЄС у молодших класах мистецтво має, як правило, 2 години, а у деяких країнах і 3. Наприклад, в Англії—1 год. музики і 2 год. мистецтво і дизайн.
Необґрунтованою є запропонована у плані наскрізна інтеграція. Хоча це відомий у педагогіці напрям, його методична реалізація протягом ХХ ст. і зараз має як позитивні, так і негативні приклади.
Відомі різні види інтеграції у навчанні: тематична, процесуальна, у межах однієї галузі, міжгалузева. Поширені у сучасній початковій школі інтегровані заняття, інтегровані уроки, проекти, активно використовуються міжпредметні зв’язки.
Науковою і методичною проблемою залишається технологічна реалізація ідеї, що саме має бути об’єктом інтеграції, яких рівнів сформованості предметних компетентностей можна очікувати у випускників початкової школи, що навчатимуться в умовах наскрізної інтеграції.
Які межі інтеграції у методиці таких предметів як математика, українська мова?
Як суцільне інтегроване навчання позначиться на готовності дітей до предметного навчання у 5 класі?
Принципово неправильно вважати завданням початкової школи поглиблене вивчення предметів. Варіативну частину БП краще використати для індивідуальної роботи, краєзнавства, дослідницьких проектів тощо.
Дивуємось запропонованим інноваціям в оцінюванні навчальних досягнень учнів. На чому ґрунтуються переваги оцінювання учнів шляхом застосування предметних таблиць і літерами? Наша пропозиція надати перевагу у початковій школі вербальному оцінюванню, бальне вводити поступово з 3 класу, впроваджуючи на всіх уроках навчання дітей самоконтролю, самооцінці, рефлексивним судженням. В країнах ЄС інновацією в оцінюванні вважається впровадження формувального оцінювання, коли учень стає суб’єктом контролювальної діяльності. Цей напрям треба нам науково опрацювати і впроваджувати.
Отже, вважаємо, що запропонований проект Концепції не містить обґрунтованих орієнтирів для модернізації початкової освіти в контексті сучасних викликів. Рекомендуємо після надходження відгуків провести його широке обговорення за участю фахівців з різних освітніх галузей, дошкільників, психологів, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, ОІППО.
до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі»,
яка відбудеться на базі Комунального закладу «Нікопольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4» (Дніпропетровська обл.)
Мета конференції: аналіз стану та перспектив розвитку початкової освіти на засадах компетентнісного підходу в умовах варіативності організаційних форм навчання.
До участі запрошуються: науковці, викладачі, методисти, керівники навчальних закладів, учителі.
Напрями роботи конференції
1. Конструювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання.
2. Варіативність організаційних форм реалізації змісту освітньої галузі «Мови і літератури» в контексті компетентнісного підходу.
3. Моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання математики молодших школярів.
4. Моделювання організаційних форм навчання предметів «Природознавство» і «Я у світі».
5. Підготовка вчителя початкової школи до конструювання і реалізації варіативних організаційних форм навчання в контексті компетентнісного підходу.
Початок конференції: 19 квітня 2016 року о 10.00. (за київським часом).
Тривалість пленарного засідання – 4 години.
Тривалість роботи секцій – 3 години.
Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.
Форми участі у конференції: доповідь, виступ, тези.
За результатами конференції планується збірник матеріалів конференції на електронному носії.
Для участі у конференції необхідно надіслати до 31.03.2016 р. на електронну адресу poth_osvit@ukr.net: заявку для участі у конференції
(бланк заявки додається); текст тез, оформлені відповідно до вимог (інформація додається: див. додаток) в окремих файлах з прізвищем і назвою матеріалу (наприклад, Симоненко_ назва тез) і напрямом роботи (наприклад, 1. Конструювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання).
Матеріали конференції учасники одержують безкоштовно.
Редактори залишають за собою право не публікувати тези, які не відповідають тематиці конференції, та вимогам оформлення. Відповідальність за зміст публікації несе автор (автори).
ЗАЯВКА НА
участь у конференції
Чекаємо Ваших заявок!
Прізвище, ім’я, по батькові (без скорочень)
Науковий ступінь, учене звання
Установа, країна
Домашня адреса, країна
Мобільний телефон
Тема доповіді (виступу)
Додаток
Вимоги до оформлення матеріалів (тез) учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції
Підготовлені матеріали мають відповідати тематиці, сучасному стану науки і практики, мати науковий зміст і обов'язково містити наступні елементи:
постановка проблеми;
аналіз останніх досліджень і публікацій;
формулювання мети (постановка завдання);
виклад основного матеріалу дослідження;
висновки дослідження і перспективи подальших наукових розвідок.
Матеріали подаються на паперовому (один примірник - з підписами авторів) та електронному (вкладеним файлом електронною поштою) носіях. Співавторів має бути не більше трьох.
Технічні вимоги до оформлення авторського оригіналу:
орієнтовний обсяг: до5 сторінок формату А 4;
набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word;
розміри полів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм;
гарнітура: Times New Roman, кегль - 14, міжрядковий інтервал - 1;
абзацний відступ: 1,25 см;
вирівнювання: по ширині.
Відповідальність за зміст, точність поданих фактів, цитат несуть автори матеріалів.
Матеріали приймаються до 3 квітня 2016 року. E-mail:poth_osvit@ukr.net У разі невиконання або часткового виконання вимог матеріали розглядатися не будуть!
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ-ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ
Скляренко Олеся
доцент кафедри іноземної філології і методики навчання,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
(м. Переяслав-Хмельницький, Україна)
Анотація українською мовою (не менше 500 знаків без урахування пробілів і ключових слів).
Ключові слова: до 10 слів.
Аннотация на русском языке (не менее 500 знаков без учета пробелов и ключевых слов).
Ключевые слова: до10 слов.
Resume in English (more than 1000 symbols and key words).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу наукових праць вітчизняних [1, с. 23-34; 2, с. 56-78] і зарубіжних [3; 4; 5] вчених свідчать про те, що
Список використаних джерел (через рядок після тексту тез, за абеткою, оформлений відповідно до вимог ВАК), наприклад:
Маркова А.К. Психология профессионализма / Маркова А.К. - М.: Знание, 1996. - 308 с.
Нагач М.В. Підготовка майбутніх учителів у школах професійного розвитку в США : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / М.В. Нагач. - К., 2008.-21 с.
Нагорна Н.В. Формування у студентів понять компетентності й компетенції / Н.В. Нагорна // Виховання і культура. - 2007. - № 1-2 (11-12). - С. 266-268.