Відповідно до поставлених завдань у 2016 році в контексті виконання колективної теми «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» співробітниками відділу початкової освіти було:

• здійснено кількісно-якісний аналіз результатів формувального експерименту, зокрема, перевірки ефективності побудованих моделей: уроків літературного читання з ознайомлення  учнів 2-4 класів із життям і творчістю видатних українських письменників з урахуванням  інваріантних і варіативних складників моделювання уроку (Савченко О. Я.); уроку української мови, що охоплює компетентнісно орієнтовані цілі, модульну структуру, діагностування результатів навчальної діяльності і рефлексію (Пономарьова К. І.), уроків літературного читання, які ґрунтуються на комунікативно-діяльнісному, логіко-інформаційному підходах і технологіях поетапного опрацювання текстів та діалогової взаємодії учнів з текстом, автором твору, його героями (Мартиненко В. О.); уроків читання різних типів в період навчання грамоти (Вашуленко О. В.); з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності (Листопад Н. П.); навчальної взаємодії на уроках з предмета «Я у світі» (Бібік Н. М.); способів формування графіко-орфографічних умінь учнів (Прищепа О. Ю.); форм організації екологічної діяльності на уроках природознавства (Андрусенко І. В.) та дидактичного конструктора освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання (ЦимбаларуА.Д.);
• узагальнено результати експериментальної роботи, які засвідчили, що модернізація уроку як основної форми організації навчального процесу в класно-урочній системі навчання, інших організаційних форм навчання та способів навчальної взаємодії, що спостерігається під час упровадження експериментальних матеріалів, сприяє оптимізації навчального процесу в початковій школі на засадах компетентнісного підходу, забезпеченню його результативності; побудовані моделі є для вчителів експериментальних шкіл орієнтиром організації навчальної діяльності молодших школярів на компетентнісних засадах; в експериментальних класах збільшується кількість уроків, на яких використовують компетентнісно орієнтовані методи, прийоми, суб’єкт-суб’єктні способи організації навчальної взаємодії; гнучкість запропонованих моделей дозволяє вчителям-експериментаторам адаптувати їх до контингенту учнів і свого індивідуального стилю; підготовлений методичний супровід упровадження моделей (алгоритми; методичні рекомендації; тощо) сприяє удосконаленню змісту методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та підвищенню кваліфікації педагогів, що беруть участь в експерименті; результати вимірювання особистісного розвитку учнів в експериментальних школах до і після упровадження експериментальних моделей засвідчили підвищення когнітивних результатів на 21%, покращення показників розвитку вміння вчитись – на 20%; розвитку пізнавальних можливостей – на 18%. Зокрема, учні експериментальних класів значно успішніше впоралися з виконанням контрольних робіт, призначених для перевірки предметних компетентностей з української мови: високий рівень продемонструвало 24,3% учнів експериментальних класів і лише 8,1% школярів у контрольних, достатній рівень відповідно 45,2% і 38,5%, середній рівень – 30,5% і 45,7%, початковий рівень – жоден учень в експериментальних класах і 7,7% в контрольних (Пономарьова К. І.);
• за результатами опрацювання експериментальних даних виявлено утруднення учнів і вчителів у досягненні результатів компетентнісно орієнтованого навчання, основними серед яких є: недостатня підготовка педагогів до моделювання уроку на компетентнісних засадах; намагання застосовувати провідні методи і прийоми, форми організації навчальної діяльності учнів без урахування змісту навчального матеріалу, який має бути засвоєний учнями; труднощі під час визначення мети і завдань уроку у взаємозв’язку із запланованими кінцевими результатами; почасти відсутність індивідуального підходу до учнів з недостатнім рівнем розвитку певних навичок (Савченко О. Я, Мартиненко В. О.);
• відповідно до виявлених утруднень відкориговано дидактичні і методичні аспекти експериментальних моделей, що знайшло відображення в аналітичних звітах про формувальний експеримент (Мартиненко В. О., Цимбалару А. Д., Пономарьова К. І., Андрусенко І. В.), а також навчальних (Пономарьова К. І., Листопад Н. П., Андрусенко І. В.) і методичних посібниках (Савченко О. Я., Бібік Н. М.);
• теоретико-експериментальні результати дослідження узагальнено й презентовано в рукописах монографії «Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі» (12 др. ар.) за науковою редакцією О. Я. Савченко (схвалена до друку Вченою радою Інституту педагогіки (протокол №10 від10 листопада 2016р.) і посібника «Організаційні форми навчання у початковій школі» (18 др. ар.) за науковою редакцією Бібік Н. М. (схвалений до друку Вченою радою Інституту педагогіки (протокол №11 від 01 грудня 2016р.), а також в наукових статтях і матеріалах конференцій;
• упроваджено проміжні результати дослідження в експериментальних навчальних закладах, з якими укладено відповідні угоди, а також оприлюднено у статтях, розміщених в електронній бібліотеці НАПН України (на які станом на 08.11. 2016 зафіксовано 25042 скачування), виступах на конференціях, webконференціях, семінарах і webінарах тощо, інтерв’ю телеканалам «1+1» і «ICTV», на Освітньому порталі «Педагогічна преса» (від 12.01.2016р.), періодичному виданні «Освіта України» (№33-34 від 22 серпня 2016р.), у відеодайджесті (добірці відеозаписів презентації авторами експериментальних дидактичних моделей організаційних форм навчання з урахуванням специфіки навчальних предметів), що мають вільний доступ перегляду і скачування з сайтів відділу (станом на 08.11. 2016 зафіксовано 537 скачувань) й Інституту педагогіки, а також на сторінці відділу початкової освіти на Facebook (https://www.facebook.com/primaryeducationdepartment/), в You Tube (понад 6741 перегляд). Про якість упровадження результатів свідчать матеріали користувачів планової продукції, а також індекс цитування наукових праць співробітників (понад 3000). Найбільші показники у академіка Савченко О. Я., які становлять за кількістю цитувань – 1597, h-індекс становить – 17, і10-індекс – 31;
• зібрано й узагальнено результати моніторингу впровадження проміжних результатів дослідження, відображених у відповідних довідках експериментальних закладів (7 загальноосвітніх навчальних закладів, 3 заклади післядипломної педагогічної освіти, 2 вищі педагогічні навчальні заклади), які засвідчили їх позитивний вплив на підвищення рівня професійної компетентності вчителів початкової школи, формування ключових і предметних компетентностей учнів, удосконалення навчально-виховного процесу, зокрема, створення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів і здібностей, всіх сфер розвитку особистості;
• результати дослідження реалізовано у низці нормативних документів, до підготовки яких долучались співробітники відділу, а саме: Стратегія розвитку НАПН України на 2016-2020рр. (Савченко О. Я.); статі проекту Закону «Про освіту»: розділи «Загальна середня освіта», «Дошкільна освіта» (Савченко О. Я.); Національна доповідь про розвиток освіти в Україні: розділ «Державна освітня політика в загальній середній освіті», «Цінності загальної середньої освіти» (Савченко О. Я.); орієнтовні вимоги до проведення ДПА учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015-2016 н. р. (Наказ МОН України від 08.02.2016. № 94) (Цимбалару А. Д., Пономарьова К. І.); методичні рекомендації до нового 2016/2017 навчального року (Бібік Н. М., Цимбалару А. Д., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.); проектів Концепції української школи (12-річна школа) – розділ «Початкова освіта», Концепції сучасного підручника і Концепції загальної початкової освіти (Савченко О. Я., Бібік Н. М., Пономарьова К. І., Мартиненко В. О., Прищепа О. Ю., Листопад Н. П., Вашуленко О. В., Андрусенко І. В.); оновлені навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 05.08.2016 №948 «Про затвердження змін до навчальних програм 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів») (усі співробітники); орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів (Наказ МОН України від 19.08.2016 №1009 «Про внесення змін до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222») (Цимбалару А. Д.); методичні рекомендації до початку нового навчального року (Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах) (Цимбалару А. Д.); програми підготовки докторів філософії, третього (освітньо-наукового) рівня, за спеціальністю 013 «Початкова освіта» (усі співробітники).

Експериментальна робота проводилась у базових експериментальних школах відділу: ЗОШ № 3 (Андрусенко І. В., Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Мартиненко В. О., Пономарьова К. І., Прищепа О. Ю.) і ЗОШ № 4 . (Бібік Н. М., Вашуленко О. В., Листопад Н. П.) м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл, ЗОШ №2 м. Бровари (Бібік Н. М., Прищепа О. Ю., Савченко О. Я.), ЗОШ №1 м. Білогородка (Листопад Н. П.), ЗОШ № 1 м. Українка (Савченко О. Я.), Ліцеї міжнародних відносин №51 м. Києва (Цимбалару А. Д.).

Апробація результатів досліджень здійснювалася шляхом участі співробітників відділу у 7 міжнародних (м. Київ, м. Луцьк, м. Мозирь (Білорусь), м. Ізмаїл, м. Ніжин),  4 всеукраїнських (м. Київ, м. Нікополь, м. Глухів, м. Одеса), 3 регіональних (м. Київ, м. Нікополь, м. Херсон) науково-практичних конференціях, 18 науково-методичних семінарах і webінарах, 1 з яких міжнародний (м. Київ, м. Боярка, м. Львів, м. Луцьк, м. Хмельницький, м. Івано-Франківськ, м. Вінниця, м. Рівне, м. Суми, м. Полтава, м. Пирятин, м. Дніпро), 1 круглому столі (м. Дніпро), 1 педагогічних гостинах (с. Березова Рудка Пирятинського р-ну, Полтавської обл.), а також 1 нараді за участі заступника Міністра освіти і науки України (м. Дніпро) та 2 школах учителів та аспірантів і докторантів (м. Київ, м. Скадовськ) та інших заходах.

Опубліковано 31 наукову статтю, в т.ч. 13 статей у фахових виданнях обсягом 16,5 д. ар., 20 тез (2,0 д. ар.).

У роботах висвітлено теоретичні засади розв’язання проблеми дослідження; обґрунтовано методичні підходи до застосування варіативних організаційних форм у процесі навчання учнів початкової школи; охарактеризовано експериментальні моделі і подано методичній інструментарій їх упровадження. Підготовлені матеріали призначені для використання у навчально-виховному процесі початкової школи, у системі післядипломної та вищої педагогічної освіти з метою розширення діапазону організаційних форм, способів організації навчальної взаємодії на уроках і методики їх моделювання на засадах компетентнісного підходу, підвищення професійної компетентності вчителів початкової школи.