19 квітня 2016 року в м. Нікополь Дніпропетровської області відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі», яку організовано за планом роботи відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України на 2016 р. Метою заходу було впровадження результатів наукового дослідження з планової теми «Дидактичне моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі».
На відкритті до учасників конференції, які представляли м. Нікополь, м. Кривий Ріг, м. Орджонікідзе, м. Дніпропетровськ тощо, звернулась заступник мера м. Нікополь Коник О. В.
З вітальним словом виступив директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олег Михайлович Топузов, який наголосив на значущості і важливості консолідації зусиль науковців і практиків і вручив відомчі нагороди освітянам, які плідно співпрацюють з Інститутом педагогіки.
На пленарному засіданні з відеозверненням виступила провідний вчений у галузі дидактики початкової освіти, головний науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Савченко О. Я. («Технологічний підхід до моделювання уроків»). З доповідями виступили: завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук,старший науковий співробітник Цимбалару А. Д. («Освітній простір як інноваційний ресурс модернізації організаційних форм навчання в школі І ступеня»); провідний науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Пономарьова К. І. («Сутність модульної структури компетентнісно орієнтованого уроку української мови в початковій школі»); наукові співробітники відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України Вашуленко О. В. («Моделювання уроків компетентнісно орієнтованого навчання грамоти (читання) першокласників»); Листопад Н. П. («Моделювання уроків математики з формування у молодших школярів обчислювальної компетентності»); Андрусенко І. В. («Урочна та позаурочна навчальна діяльність як засіб формування екологічних умінь молодших школярів»).
У межах заходу працювало п’ять секцій. На базі КЗ «НСЗШ № 20» (директор Юркевська Н.М.) було організовано роботу секції, на яких предметом дискусії стали проблеми конструювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання (модератори: Цимбалару А. Д., Лиховицька Г. В.) і питання варіативності організаційних форм реалізації змісту освітньої галузі «Мови і літератури» в контексті компетентнісного підходу (модератори: Пономарьова К. І., Шпак О О.). На базі КЗ «НСЗШ № 4» (директор Скрипник В. І.) працювали секції, на яких висвітлювались особливості моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання математики молодших школярів (модератори: Листопад Н. П.,Кальник О. П.) і підготовки вчителя початкової школи до конструювання і реалізації варіативних організаційних форм навчання в контексті компетентнісного підходу (модератори: Бондаренко О. І., Скрипник В. І.). На базі КЗ «НСЗШ № 9» (директор Козакова Г. В.) у центрі уваги учасників перебувала проблема моделювання організаційних форм навчання предметів «Природознавство» і «Я у світі» (модератори: Андрусенко І. В., Болгаріна Л.О.).
За матеріалами конференції вироблено і прийнято методичні рекомендації щодо конструювання й упровадження організаційних форм навчання у початковій школі.
З матеріалами конференції можна ознайомитись на сайті відділу початкової освіти (abc-lab.ucoz.ua) та в електронній бібліотеці НАПН України.
19 лютого 2016 року в Слов'янській гімназії Дарницького району м. Києва відбувся районнийнауково-практичний семінар «Технологічний підхід до моделювання уроку у початковій школі на засадах компетентнісного підходу».
Організатори проведення семінару: відділ початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, науково-методичний центр управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, СЗЗ «Слов’янська гімназія м.Києва.
На семінарі розглядалися актуальні проблеми сучасної початкової школи. Зокрема, співробітники відділу початкової освіти розкрили такі питання: «Ілюстративна функція навчального комплекту з літературного читання» (О. Я.Савченко); «Способи навчальної взаємодії на уроках з предмета "Я у світі"» (Н. М. Бібік); «Технології опрацювання різножанрових творів на уроках літературного читання» (В. О. Мартиненко); «Способи організації графіко-орфографічної навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови»(О. Ю. Прищепа). О. В. Онопрієнко провела практикум з проблеми моделювання уроків математики, у межах якого вчителі – В. П. Мартьянова, Л. В. Сисоєва, І. С. Прядка, С. В. Онучак, О. Г. Авдєйко, Л. М. Червоняща, Т. Г. Мошуренко – дали майстер-класи роботи над сюжетними задачами.
За результатами семінару вироблено рекомендації щодо удосконалення способів організації навчальної взаємодії, графіко-орфографічної навчальної діяльності, розв’язування сюжетних задач; поетапного опрацювання змісту художніх творів; розкрито багатофункціональний характер ілюстративного матеріалу у структурі уроків.
19 лютого 2016 року відділ початкової освіти проводить районний науково-практичний семінар "Технологічний підхід до моделювання уроку у початковій школі на засадах компетентнісного підходу".
Місце проведення: м.Київ, Дарницький район, Слов'янська гімназія (вулиця М.Драгоманова 10в).
22 грудня 2015 року учасники районного семінару-практикуму для заступників директорів з навчально-виховної роботи у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів Оболонського району м.Києва «Виховний простір як результат становлення та ресурс розвитку навчально-виховної системи початкової школи навчального закладу» (який проходив у спеціалізованій школі № 244) ознайомилися з Концепцією розвитку початкової школи. Найемоційнішою, але такою, що свідчить про позитивне сприйняття Концепції, оцінкою були слова одного із найдосвідченіших завучів початкової школи: «Планувала йти на пенсію, але дуже хочу працювати саме в такій новій школі, в якій все зорієнтовано на дитину, на її гармонійний розвиток в умовах посильної інтелектуальної праці й емоційного комфорту. Підтримую зміни і готова до їх впровадження».
Після ознайомлення із змістом Концепції було проведено опитування учасників семінару щодо підтримки основних її положень. Результати опитування красномовні. Вони представлені в таблиці (числа у %).
№
Запропоновані зміни
+
0
–
1
Інтеграція мови і читання в один предмет «українська мова» - 8 год
84,7
11,5
3,8
2
Інтеграція природознавства, основ здоров’я, курсу «Я у світі» в предмет «світознавство»
80,8
3,8
15,4
3
Назва предмета «світознавство»
65,4
19,2
15,4
4
Інтеграція мистецтва в усі предмети
42,3
23,1
34,6
5
Інтеграція 1 год фізкультури в усі предмети
76,9
7,7
15,4
6
Розподіл 2 годин фізкультури на фізкультуру і хореографію
80,8
11,5
7,7
7
Базовий і поглиблений рівні навчальної програми
88,5
11,5
0,0
8
Введення в структуру базового плану інваріантного складника виховного процесу (5 год додаткового навантаження вчителю)
96,2
0,0
3,8
9
Вербальне оцінювання – 1-3 класи / 1-2 класи
73,1
15,4
11,5
10
Словесно-символьне оцінювання – 4 клас / 3-4 клас
65,4
15,4
19,2
«+» – підтримую зміни; «0» – не визначилась; «–» – не підтримую
Педагогічна спільнота готова до змін. Головне, щоб ці зміни були підтримані на державному рівні. Зрозуміло, що якісного результату змін можна досягти лише глибоко виваженим поєднанням набутого позитивного педагогічного досвіду, традицій шкільної педагогіки та новацій. Але зміни треба розпочинати. Впевнена, що вони будуть підтримані суспільством і зумовлять якісно новий рівень шкільної освіти.
Вчитель початкових класів
Наталія Пархоменко
17 грудня 2015 року в Міністерстві освіти і науки була презентована Концепція розвитку початкової школи.
Знайомство з положеннями Концепції вселило надію на те, що в країні можуть відбутися дійсно реальні зміни і в організації, і в змістовому наповненні навчально-виховного процесу в початковій школі. У Концепції зазначені реформаторські ідеї створення освітнього простору молодшого школяра, запровадження яких відкриє можливість побудови освітньої траєкторії дитини з урахуванням її індивідуальних можливостей і потреб через моделювання школами освітніх програм із запропонованих в типових програмах блоків. Давно очікуваною пропозицією, яка спрямована на забезпечення умов індивідуалізації навчання, є і створення базового та поглибленого рівнів навчальних програм.
У Концепції подано чітке бачення розв’язання проблеми перевантаження змісту навчальних програм теоретичним матеріалом та дублювання змісту в різних навчальних предметах. Шляхом міжпредметної інтеграції зменшено кількість предметів, кількість навчальних годин, але збережено усі освітні галузі. Пропонується урізноманітнення організаційних форм навчально-виховного процесу. Задекларовано практичне спрямування вивчення навчальних предметів. Глибоко продумано вирішення проблеми створення здоров’язбережувального навчально-виховного середовища.
Позитивно сприймається нова структура базового плану навчально-виховного процесу, в яку включено, окрім інваріантного й варіативного складників навчального процесу, інваріантний складник виховного процесу, для змістового наповнення якого складається типова програма. Це дозволить упорядкувати виховний процес у школі, надати йому більшої значимості, системності. Крім того, введення такої зміни в практику роботи шкіл матеріально стимулюватиме педагогічних працівників на забезпечення якісно нового рівня виховної роботи.
Хочеться вірити, що педагогічна громадськість, батьки, усі причетні до діяльності шкіл державні установи (наукові, управлінські) позитивно сприймуть запропоновані орієнтири розвитку початкової школи; усі разом зможуть перевтілити названі ідеї в конкретні практичні дії, які зумовлять гармонійний розвиток і щасливе шкільне життя дитини.
З часу прийняття першої Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи) 2001 р. у шкільній освіті відбулися суттєві зміни, але очевидною є потреба її модернізації.
Вкажемо окремі проблеми, які безпосередньо впливають на якість функціонування і перспективного розвитку початкової школи.
Першорядного значення, з нашого погляду, набуває досягнення реального доступу молодших школярів до здобуття якісної початкової освіти. Ця відома проблема особливо загострилася в останні роки через великі відмінності між школами, які територіально соціально і демографічно працюють у різних умовах. Децентралізація бюджету,реальна відсутність дошкільної підготовки багатьох дітей, ущільнення мережі шкіл, внутрішня міграція створюють великі ризики для здобуття якісної початкової освіти усіх дітей, яка є коренем школи, її основні функції не перебирає на себе основна школа.
У сільській місцевості, де на кінець 2014 року функціонувало 12,7 тис. шкіл, у яких навчалося 1млн. 375 тис. учнів, якість освіти все давно не витримує конкуренції із міськими школами ( про це свідчать результати ЗНО, відсутність школярів в олімпіадному русі та ін.). Початкова школа стала виключно малочисельною, а через це поглибились потреби узаконення інших форм навчання, штатних розписів, створення іншого середовища, слід науково підтримувати альтернативні педагогічні системи.
Дослідження науковців Інституту психології НАПН України і Інституту гігієни НАМН України показують різке розширення діапазону індивідуальних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Значно збільшилась кількість дітей, які потребують особливої і тривалої уваги педагогів, психологів, логопедів, соціальної і медичної підтримки. До цього виклику початкова школа підготовлена лише частково.
3. В умовах варіативності вибору навчальних програм і конструювання підручників особливої відповідальності і професіоналізму вимагає оптимізація змісту, (скорочення, переструктурування); розроблення методичного супроводу і моніторингу ефективності якості навчального ресурсу.
Ця надзвичайно складна проблема поки що не набула системного наукового розгляду, діюча процедура відбору підручників і методичного забезпечення розбалансована, оскільки надійного інструментарія оцінювання якості ще не створено.
4. Глибинний характер очікуваних змін в освіті передбачає випереджувальні зміни у підготовці майбутніх учителів для початкової школи, а також інші підходи до перенавчання працюючих педагогів. Це питання залежатиме від тривалості початкової освіти, її внеску в базовий етап.
На жаль, попередні концепції і нормативи модернізацій шкільної освіти не підкріплювались розрахунками щодо їх вартості і, що найважливіше,—зміною матеріального становища педагогів і засобів перебудови навчально-розвивального середовища, яке є обов’язковим суб’єктом якості освіти.
Ці та інші проблеми безумовно, вимагають концептуальних напрацювань.
Запропонований проект концепції початкової освіти, з нашого погляду, не враховує належним чином виклики часу і містить низку принципово хибних положень.
Початкова ланка не є автономною, тому вважаємо, що створювати і обговорювати треба таку концепцію, де відображено цілісний контур усієї школи. Тим більше, що ціннісні підходи до розвитку шкільної освіти мають бути єдині, це забезпечуватиме наступність етапів навчання, несуперечливість методологічних засад розвитку школи.
Концепція повинна мати методологічний і дидактико-управлінський формат, тому тут не потрібні проект Базового навчального плану, кількість годин на виховну роботу, навантаження вчителя, кількість учнів у класі та інші нормативні положення. Підкреслимо, що Базовий навчальний план—ядро державного стандарту разом із характеристикою освітніх галузей; він є обов’язковою частиною Національних курикулумів у країнах ЄС.
Вміщений проект Базового навчального плану є хибним. Виводити із інваріантної частини плану галузь мистецтво неприпустимо, адже це засіб сенсорного, творчого, загальнокультурного розвитку дітей, їх улюблений вид діяльності. Принагідно зазначимо, що у країнах ЄС у молодших класах мистецтво має, як правило, 2 години, а у деяких країнах і 3. Наприклад, в Англії—1 год. музики і 2 год. мистецтво і дизайн.
Необґрунтованою є запропонована у плані наскрізна інтеграція. Хоча це відомий у педагогіці напрям, його методична реалізація протягом ХХ ст. і зараз має як позитивні, так і негативні приклади.
Відомі різні види інтеграції у навчанні: тематична, процесуальна, у межах однієї галузі, міжгалузева. Поширені у сучасній початковій школі інтегровані заняття, інтегровані уроки, проекти, активно використовуються міжпредметні зв’язки.
Науковою і методичною проблемою залишається технологічна реалізація ідеї, що саме має бути об’єктом інтеграції, яких рівнів сформованості предметних компетентностей можна очікувати у випускників початкової школи, що навчатимуться в умовах наскрізної інтеграції.
Які межі інтеграції у методиці таких предметів як математика, українська мова?
Як суцільне інтегроване навчання позначиться на готовності дітей до предметного навчання у 5 класі?
Принципово неправильно вважати завданням початкової школи поглиблене вивчення предметів. Варіативну частину БП краще використати для індивідуальної роботи, краєзнавства, дослідницьких проектів тощо.
Дивуємось запропонованим інноваціям в оцінюванні навчальних досягнень учнів. На чому ґрунтуються переваги оцінювання учнів шляхом застосування предметних таблиць і літерами? Наша пропозиція надати перевагу у початковій школі вербальному оцінюванню, бальне вводити поступово з 3 класу, впроваджуючи на всіх уроках навчання дітей самоконтролю, самооцінці, рефлексивним судженням. В країнах ЄС інновацією в оцінюванні вважається впровадження формувального оцінювання, коли учень стає суб’єктом контролювальної діяльності. Цей напрям треба нам науково опрацювати і впроваджувати.
Отже, вважаємо, що запропонований проект Концепції не містить обґрунтованих орієнтирів для модернізації початкової освіти в контексті сучасних викликів. Рекомендуємо після надходження відгуків провести його широке обговорення за участю фахівців з різних освітніх галузей, дошкільників, психологів, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, ОІППО.
до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі»,
яка відбудеться на базі Комунального закладу «Нікопольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4» (Дніпропетровська обл.)
Мета конференції: аналіз стану та перспектив розвитку початкової освіти на засадах компетентнісного підходу в умовах варіативності організаційних форм навчання.
До участі запрошуються: науковці, викладачі, методисти, керівники навчальних закладів, учителі.
Напрями роботи конференції
1. Конструювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання.
2. Варіативність організаційних форм реалізації змісту освітньої галузі «Мови і літератури» в контексті компетентнісного підходу.
3. Моделювання організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання математики молодших школярів.
4. Моделювання організаційних форм навчання предметів «Природознавство» і «Я у світі».
5. Підготовка вчителя початкової школи до конструювання і реалізації варіативних організаційних форм навчання в контексті компетентнісного підходу.
Початок конференції: 19 квітня 2016 року о 10.00. (за київським часом).
Тривалість пленарного засідання – 4 години.
Тривалість роботи секцій – 3 години.
Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.
Форми участі у конференції: доповідь, виступ, тези.
За результатами конференції планується збірник матеріалів конференції на електронному носії.
Для участі у конференції необхідно надіслати до 31.03.2016 р. на електронну адресу poth_osvit@ukr.net: заявку для участі у конференції
(бланк заявки додається); текст тез, оформлені відповідно до вимог (інформація додається: див. додаток) в окремих файлах з прізвищем і назвою матеріалу (наприклад, Симоненко_ назва тез) і напрямом роботи (наприклад, 1. Конструювання освітнього простору молодших школярів в умовах варіативності організаційних форм навчання).
Матеріали конференції учасники одержують безкоштовно.
Редактори залишають за собою право не публікувати тези, які не відповідають тематиці конференції, та вимогам оформлення. Відповідальність за зміст публікації несе автор (автори).
ЗАЯВКА НА
участь у конференції
Чекаємо Ваших заявок!
Прізвище, ім’я, по батькові (без скорочень)
Науковий ступінь, учене звання
Установа, країна
Домашня адреса, країна
Мобільний телефон
Тема доповіді (виступу)
Додаток
Вимоги до оформлення матеріалів (тез) учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції
Підготовлені матеріали мають відповідати тематиці, сучасному стану науки і практики, мати науковий зміст і обов'язково містити наступні елементи:
постановка проблеми;
аналіз останніх досліджень і публікацій;
формулювання мети (постановка завдання);
виклад основного матеріалу дослідження;
висновки дослідження і перспективи подальших наукових розвідок.
Матеріали подаються на паперовому (один примірник - з підписами авторів) та електронному (вкладеним файлом електронною поштою) носіях. Співавторів має бути не більше трьох.
Технічні вимоги до оформлення авторського оригіналу:
орієнтовний обсяг: до5 сторінок формату А 4;
набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word;
розміри полів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм;
гарнітура: Times New Roman, кегль - 14, міжрядковий інтервал - 1;
абзацний відступ: 1,25 см;
вирівнювання: по ширині.
Відповідальність за зміст, точність поданих фактів, цитат несуть автори матеріалів.
Матеріали приймаються до 3 квітня 2016 року. E-mail:poth_osvit@ukr.net У разі невиконання або часткового виконання вимог матеріали розглядатися не будуть!
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ-ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ
Скляренко Олеся
доцент кафедри іноземної філології і методики навчання,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
(м. Переяслав-Хмельницький, Україна)
Анотація українською мовою (не менше 500 знаків без урахування пробілів і ключових слів).
Ключові слова: до 10 слів.
Аннотация на русском языке (не менее 500 знаков без учета пробелов и ключевых слов).
Ключевые слова: до10 слов.
Resume in English (more than 1000 symbols and key words).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу наукових праць вітчизняних [1, с. 23-34; 2, с. 56-78] і зарубіжних [3; 4; 5] вчених свідчать про те, що
Список використаних джерел (через рядок після тексту тез, за абеткою, оформлений відповідно до вимог ВАК), наприклад:
Маркова А.К. Психология профессионализма / Маркова А.К. - М.: Знание, 1996. - 308 с.
Нагач М.В. Підготовка майбутніх учителів у школах професійного розвитку в США : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / М.В. Нагач. - К., 2008.-21 с.
Нагорна Н.В. Формування у студентів понять компетентності й компетенції / Н.В. Нагорна // Виховання і культура. - 2007. - № 1-2 (11-12). - С. 266-268.
19 листопада 2015 р., в Інституті педагогіки НАПН України відбулися Всеукраїнські педагогічні читання «Методична спадщина М. В. Богдановича: сучасний контекст».
Його учасниками стали науковці Інституту педагогіки, науково-педагогічні працівники, аспіранти, магістранти Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Донбаського державного педагогічного університету, Євпаторійського інституту соціальних наук, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського; учителі, методисти, заступники директорів з навчально-методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, Київської обл., м. Полтави, Полтавської обл.; співробітники видавництв – «Ранок», «Оріон», ВД «Освіта», представники педагогічної преси – журналу «Початкова школа».
У межах заходу було проаналізовано процес розвитку науково-методичних ідей М. В. Богдановича у сучасній теорії і практиці початкового навчання. Зокрема, обговорено хід упровадження компетентнісного підходу в навчанні математики, яке спирається на традиції вітчизняної науки, у тому числі – на методичну спадщину М. В. Богдановича; актуальні питання підготовки та проведення уроку математики в початкових класах; утілені напрацювання науковця під час створення підручників; застосування розробленої автором методичної системи в методико-математичній підготовці майбутніх учителів початкової школи у вищих навчальних закладах України.
Із матеріалів педагогічних читань укладено електронний збірник «Методична спадщина М. В. Богдановича: сучасний контекст».
19 листопада в Інституті педагогіки НАПН України відбулося урочисте зібрання, присвячене 60-річчю відділу початкової освіти та 90-річчю Інституту педагогіки НАНП України.
З вітальним словом виступив директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, Олег Михайлович Топузов, який наголосив на значущості і важливості наукових доробків співробітників відділу і вручив почесні грамоти Інституту педагогіки науковцям і видавництвам, які плідно співпрацюють з відділом початкової освіти.
Із доповіддю про історію відділу виступила головний науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Олександра Яківна Савченко. Спогадами про роботу у відділі в різні часи його існування із присутніми поділились дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Микола Самійлович Вашуленко, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Надія Михайлівна Бібік. Головний редактор журналу «Початкова школа», кандидат педагогічних наук Алла Максимівна Лук’янець презентувала тематичний номер журналу, присвячений ювілею відділу початкової освіти.
З вітальним словом до ювілярів звернулись представники Інституту модернізації змісту освіти, експериментальних шкіл, кафедри педагогіки і методики початкової освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка МОН України, Державного вищого навчального закладу Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, видавництв (Видавнічий дім «Освіта», «Ранок», Українській освітянський видавничий центр «Оріон»
Сьомий міжнародний форум «Інноватика в сучасній освіті»
21.10.2015
Сьомий міжнародний форум «Інноватика в сучасній освіті»
20 жовтня 2015 р. у Київському Палаці дітей та юнацтва розпочав свою роботу Сьомий міжнародний форум «Інноватика в сучасній освіті», організатором якого є компанія «Виставковий Світ» за підтримки та участі Міністерства освіти і науки України і Національної академії педагогічних наук України.
На урочистому відкритті форуму виступили президент НАПН України Василь Кремень, директор Інституту модернізації змісту освіти МОН України Наталія Вяткіна, директор департаменту професійно-технічної освіти МОН України В′ячеслав Супрун.
Під час виступу Василь Кремень наголосив, що основне завдання українських освітян – навчити учнів навичок та уміння отримувати інформацію, навчатися впродовж життя та використовувати нові знання. «Формування сучасної людини з інноваційним типом мислення, інноваційною культурою та здатністю до інноваційної діяльності – основне завдання освіти», ‑ зазначив президент НАПН України.
Директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія Вяткіна зачитала привітання учасникам та гостям форуму від імені Міністра освіти і науки України Сергія Квіта. У своєму виступі вона також відзначила високий рівень методик та технологій навчання в українській освіті. Директор департаменту професійно-технічної освіти МОН України В’ячеслав Супрун наголосив на важливості системних реформ, які вже сьогодні впроваджуються в українській освіті.
В рамках форуму відбулося нагородження переможців Національного конкурсу «Видатні науково-практичні досягнення в освіті» та конкурсів з 10 тематичних номінацій. Відзначимо, що Інститут педагогіки НАПН України отримав нагороду у номінації «Підручник або навчальний комплект для учнів, студентів» за дидактичний комплект для початкової школи авторського колективу під науковим керівництвом Олександри Яківни Савченко.
Загалом у форумі беруть участь 578 національних вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, наукових установ, підприємств, що презентують технічне обладнання та освітні програми з 24 регіонів України, а також навчальні заклади та освітні агентства Канади, США, Великої Британії, Польщі, Словаччини, Чехії, Ізраїлю, Франції та інших країн. Інститут педагогіки НАПН України представив на форумі свої здобутки: підручники, навчальні та методичні посібники для загальноосвітніх навчальних закладів, монографії, періодичні наукові видання.
Програмою форуму передбачено також проведення конференцій, семінарів, презентацій за участю директорів і провідних науковців Національної академії педагогічних наук України, керівників і фахівців Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти МОН України, органів державної влади і управління, практичних працівників галузі освіти, представників закордонних навчальних закладів і міжнародних представництв. Під час проведення заходів відбудеться обмін досвідом між педагогами та науковцями різних країн, будуть запропоновані програми навчання в Україні та за кордоном, організовані майстер-класи та лотереї. Програма міжнародного освітнього форуму на сайті.
У межах Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми сучасного підручника» 16 жовтня 2015 року у відділі початкової освіти відбувся круглий стіл. У ньому взяли участь науковці, педагоги, видавці. Зокрема:
Андрусенко І. В., аспірант Інституту педагогіки НАПН України
Підручник з природознавства як засіб формування екологічних умінь молодших школярів.
Вашуленко О. В., науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Особливості комплекту з навчання грамоти у формуванні в учнів предметних компетентностей.
Вторнікова Ю. С., кандидат педагогічних наук, викладач Одеського національного морського університету
Комплекс комунікативних ситуаційних задач як засіб формування професійно-комунікативної компетентності фахівців.
Гаєвець Я. С., кандидат педагогічних наук, викладач ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Інтерактивний навчально-методичний посібник «Методика навчання учнів 1–4-х класів розв’язування сюжетних математичних задач», як засіб формування методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Гаран М. С., аспірант Херсонського державного університету
Мультимедійний підручник та навчально-методичний посібник з методики навчання математики, як складова НМКД «Методика навчання освітньої галузі «Математика»
Гордуз Н. О., завідувач кабінету дошкільної, початкової та інклюзивної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти
Інтерактивні технології як засіб формування у молодших школярів ключових і предметних компетентностей.
Кодлюк Я. П., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та менеджменту освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Дидактичні основи побудови альтернативних підручників для початкової школи.
Листопад Н. П., науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Навчальний комплект з математики для 4 класу – поєднання традицій та інновацій.
Мартиненко В. О., кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Реалізація програмових вимог з літературного читання у змісті оригінал-макетів конкурсних підручників (4 клас): погляд експерта.
Погонець І. В., аспірантка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, асистент кафедри методики викладання мистецьких дисциплін Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка
Роль різних типів ілюстративного матеріалу у структурі підручника для початкової школи.
Пономарьова К. І., кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Навчально-методичний комплект з розвитку мовлення як засіб формування мовленнєвої компетентності молодших школярів.
Прищепа О. Ю., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Навчально-методичне забезпечення процесу формування орфографічних навичок письма молодших школярів.
Романишин Р. Я., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математичних і природничих дисциплін початкової освіти ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Інтеграційний підхід у побудові підручника з математики для початкової школи (авт. Скворцова С. О., Онопрієнко О. В.)
Савченко О. Я., доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, головний науковий співробітник відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Цілісність методичної системи підручників з «Літературного читання» для 2–4 класів.
Скворцова С. О., доктор педагогічних наук, професор ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Мультимедійний супровід підручника математики, як засіб підвищення ефективності процесу навчання молодших школярів.
Цимбалару А. Д., доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України
Якість навчальної книги для початкової школи: вимоги, реалії, перспективи.
Чернецька Т. І., кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Інституту педагогіки НАПН України
Сутнісний зміст засобів організації навчально-дослідницької діяльності школярів та їх представлення в сучасних підручниках початкової школи.
За результатами обговорення підготовлено пропозиції до проекту рішення конференції.
21.10.2015